Як приємно побачити лелек у величезному гнізді на водонапірній вежі, поки їдеш на дачу. Великі, красиві і дуже серйозні птахи. А от у їхнє сімейне життя краще не лізти. Але ми вже влізли. Тому пропонуємо вам нашу добірку справді дивовижних і навіть трохи шокуючих подробиць із життя простих наших білих лелек, інформує Ukr.Media.
Володіють нерухомістю, яку передають у спадок
Бачили коли-небудь лелече гніздо? Це ще ті хороми! Середня вага споруди — 200-300 кг, але найбільші будівлі важать до 1,5 тонн! Гніздо настільки монументальне, що всередині нього селиться з десяток інших дрібних пернатих: горобці, синиці, плиски, шпаки і навіть сови! Для багатьох людських споруд махина з гілок, пір'я та гуано стає серйозною перевіркою на міцність. Старі будівлі можуть просто не витримати ваги гнізда!
Таких розмірів будинок лелеки досягає не відразу. Збудувавши гніздо одного разу, пара повертається туди щороку. І кожен новий шлюбний сезон воно доповнюється, добудовується. Тут нова гілочка додалася, сюди пару нових паличок притягли — от і накапало +5-10 кг. І так протягом усього життя птахів. А живуть лелеки 20-30 років!
Але що відбувається після смерті пари? Безглуздо ж пропадати такому добру! Воно й не пропадає, а переходить у спадок. Молоді птахи часто повертаються на батьківську територію навесні. Все ж не чуже місце! Якщо вони виявлять, що мами з татом немає, а будинок — є, юний лелека оперативно займе вже готову житлоплощу. Так одна будівля може служити 100 або навіть 200 років.
Позбавляються від слабких пташенят у гнізді
Це в легендах лелека всім дітям без винятку покровительствує. А в дикій природі тільки сухий прагматизм і закони виживання! В експерименті 1990 року дослідники протягом трьох років стежили за лелеками в сезон гніздування — всього 63 сім'ї. Серед них було 9 пар, у яких батьки самі розправилися зі своїми пташенятами.
Але навіщо вбивати власне потомство? Від великої любові! Дослідження показало, що пари, які вдавалися до інфантициду, відкладали на 1-2 яйця більше звичайної норми. Вчені помітили, що пташенята, яких батьки викидали з гнізда (подібно до жорстокої спартанської практики), були найслабшими у виводку та розвивалися значно повільніше порівняно зі своїми братами і сестрами.
Дослідники дійшли висновку, що кожен зайвий рот зменшує виживання всієї родини. Батьки витрачають масу часу і сил, щоб прогодувати виводок. Марнувати ресурси на пташеня, що, швидше за все, не доживе до зрілості — безглуздо, адже тоді їжі не вистачить здоровим і сильним малюкам. Ось і доводиться розправлятися з найменшими та кволими.
У цьому ж дослідженні вчені помітили цікаву закономірність: у 8 із 9 випадків чорною роботою займався самець.
Випорожнюються на ноги, щоб охолодитися
Називається така примха урогідроз. Всі ми знаємо, що рідини добре проводять тепло і відмінно його забирають. Згадайте, як у дитинстві вас обтирали вологою тканиною при температурі. Ось тут так само. Якщо лелека відчуває, що їй нині жаркувато на сонечку, то недовго думає — бере і обробляє ноги! Випорожнення пернатих рідкі, а самі ноги у птаха майже по всій довжині голі, забруднити оперення складно. У найближчій калюжі потім відмиється!
Звідки пішло повір'я, що лелека дітей приносить?
Причин, насправді, кілька.
За однією з версій, птах опинився в потрібний час і в потрібному місці. У давні часи найчастіше одружувалися десь на сонцестояння, в середині літа, коли лелеки зі своїм виводком із гнізд зазвичай йдуть. Діти у молодої пари, відповідно, з'являлися через 9 місяців, навесні. А це якраз березень-квітень, коли лелеки вже до гнізда свого повертаються. Ось і здавалося предкам, що лелека за їх дитям літає — не інакше!
Інша версія куди прозаїчніша. Лелеки — хижаки. Гуляючи полем, птах склює все, що не прибито: комах, червів, жаб, ящірок, мишей — усіх дрібних хребетних і безхребетних.
З довгого списку меню пернатого нас цікавлять зайці та кролики. Ви коли-небудь чули, як плаче заяче дитя? Якщо ні, то повірте на слово: крики у нього точно такі ж, як у наших малят! Вереск схопленого зайченяти чутно на кілька сотень метрів, особливо якщо того в повітря підняти. Ось людина і думає, мовляв, лелека немовля батькам несе, а насправді він своїм нащадкам поїсти тягне.