Чому косатки не нападають на людей

Косатки — великі й сильні. Успішно полюють на китів, акул, тюленів, пінгвінів. Ганяють дельфінів. Вони повноправні господарі морів і океанів, інформує Ukr.Media.

Можуть з'їсти кого завгодно. Але людей вони наполегливо оминають.

А допитливим людським розумам весь час не дає спокою цей факт: «Чому не нападають? Адже можуть!».

Можуть, звичайно. Ще як можуть, але є багато «але»…

Без провини винні

За весь час вивчення поведінки цих хижаків не було зафіксовано жодного реального випадку свідомого й цілеспрямованого нападу косаток на «братів по розуму» з наміром відправити їх у захопливу подорож через свій шлунково-кишковий тракт. Вони їх просто ігнорують як їжу. Хоча в останні роки деякі «банди» косаток біля берегів Європи звикли ламати керма яхт — чи то граються, чи то мстяться, — але самих людей вони при цьому не чіпають.

Ось тільки чомусь багатьох людей такий стан речей зовсім не влаштовує.

Їм кортить впіймати косаток на злочинах проти людства.

Заради цього вони вигадують різні зворушливі байки, які нібито розповідали якимось дивом врятовані матроси безіменних кораблів, які не захотіли розкривати своє ім'я (щоб косатки потім не знайшли й не довели розпочате до кінця).

Нерідко як аргументи наводяться рідкісні випадки нападів косаток на дресирувальників, що траплялися в неволі.

Інші стверджують, що косатки плутають людей з тюленями і помилково нападають.

Просто ніхто цього не бачить…

Але взагалі, нібито, таке можливо, адже від помилки ніхто не застрахований. Навіть білі акули.

«Пізнаю тебе з-поміж тисячі»

Харчові уподобання косаток різняться. Одні харчуються майже виключно рибою, інші спеціалізуються на полюванні на морських ссавців. Треті взагалі полюють лише на китів.

Косатки завжди знають, що шукають.

Ось ви, наприклад, коли йдете в сад збирати ягоди чи фрукти, не зриваєте ж листя, помилково сприймаючи його як «здобич»?

У косаток теж усе нормально зі сприйняттям реальності.

Вони чудово знають, як виглядає їхній обід, які в нього розміри, як він пахне. Вони ніколи не полюватимуть на людей, бо їх не вчили, що двоногі — це їжа.

Косатки ухвалюють рішення на основі тих знань, які отримують у процесі навчання. Фатальні помилки практично неможливі. Буває, звичайно, надзвичайно рідко, що косатка може схопити серфера, але, зрозумівши, що це не жирний тюлень, а щось кістляве, моментально відпускає.

Прийняти людину за тюленя може інша людина, яка перебрала на корпоративі, але не косатки.

Ймовірність того, що вони сплутають людину з тюленем, така сама, як якщо ви будете гризти кабачок, думаючи, що це апельсин.

«Потрапили під гарячу руку»

Щодо кількох випадків нападів косаток на дресирувальників, то їх не можна вважати нападами в прямому значенні цього слова, бо вони не ставили перед собою мети позбутися двоногого «мокрим способом».

Описані випадки були наслідком психоемоційного стресу, спричиненого тривалим перебуванням у неволі чи поганим поводженням.

Косатка просто була не в настрої й дала це зрозуміти двоногим, які в той момент наполегливо вимагали від неї чогось…

У такому стані важко розраховувати сили, тому й результат виходив відповідний. Але це не був напад із метою підкріпитися, бо ще раз повторю: людина для косатки — не їжа!