Іноді дивишся фільми про Дикий Захід — мустанги гасають каньйонами, стираючи каміння в пил голими копитами, і почуваються чудово. А зайдеш у будь-яку сучасну стайню — суцільний брязкіт металу. Виникає логічне питання: навіщо природі, яка створила для коня ідеальний роговий амортизатор, знадобилися наші залізні набійки, інформує Ukr.Media.
Найпоширеніше побутове пояснення: «Ну, вони ж возять на собі вершника, копита швидше стираються». Забудьте. Для звіра вагою пів тонни ваші 70 кілограмів — це статистична похибка. Проблема взагалі не у вазі. Проблема в тому, що ми зробили зі способом життя коней.
Еволюція, яка звернула не туди
У дикій природі все було надзвичайно жорстко: народився лошам із крихкими копитами — відстав від табуна — тебе з'їв вовк. Чудовий природний добір. А потім прийшли ми. Людина тисячоліттями схрещувала коней заради гарної гриви, шаленої швидкості на перегонах чи високого зросту, відверто ігноруючи якість «фундаменту». У результаті ми отримали неймовірно красивих тварин із генетично поганими, крихкими копитами.
Синдром диванного мешканця
Друга причина — катастрофічна нестача руху. Дикий кінь проходить преріями 20-30 кілометрів на день. Кожен крок працює як потужний насос: кров приливає до ніг, ріг живиться й миттєво оновлюється.
Що робить типова домашня конячка? Стоїть 22 години на добу в деннику на м'якій тирсі. Кровообіг уповільнюється до мінімуму, копито стає крихким. Додайте до цього те, що кінь годинами стоїть у власній сечі (аміак роз'їдає копитний ріг до стану м'якої губки) — і картина складеться.
Асфальтове рабство й удар по суглобах
Ну й, звісно, урбанізація. Природа просто не готувала коней до бруківки й бетону. Коли міста замостили каменем і змусили тварин тягнути важкі вози, їхні копита почали стиратися до нуля швидше, ніж встигали відростати. Довелося терміново прибивати дешеву сталь (а скаковим піжонам — легкий алюміній), щоб хоч якось захистити ногу.
Але тут виявився неприємний побічний ефект. Наглухо прибиваючи залізяку, ми блокуємо природний механізм розширення копита. Амортизація зникає, і ударна хвиля від кожного кроку по асфальту б'є коня прямо в суглоби. Одне лікуємо, інше калічимо.
Босоніж краще
Саме тому сьогодні весь прогресивний кінний світ захопився рухом Barefoot (утримання коней босоніж). Ветеринари нарешті визнали очевидне: якщо забезпечити тварині нормальний вигул на різних ґрунтах, правильне харчування й не змушувати її цокати по асфальту, залізо їй не потрібне. Підкови залишають лише для великих спортивних змагань, міського прокату чи складних медичних випадків.
Коментарі