Мурахи та волохата гусениця на піску.

Наші тварини нами маніпулюють. Коли чийсь коргі робить очі кота з «Шрека» — ми віддаємо йому останній шматок сиру. Ми думаємо, що ми круті пет-перенти, які контролюють ситуацію. Ага, щас, інформує Ukr.Media.

Природа придумала цей скам мільйони років тому. І знаєте, хто був першим геніальним маніпулятором? Гусениці. А першими наївними власниками домашніх улюбленців — мурахи.

Уявіть ситуацію: ви — середньостатистична мураха. Пашете 24/7, будуєте мурашник, тягаєте якісь гілки втричі важчі за вас. І тут на горизонті з'являється гусениця метелика-голуб'янки.

Вона не просто лежить і жує листя. Вона виділяє солодкий сироп. Для мурахи це як для нас знайти автомат із безкоштовним крафтовим лате. І що роблять мурахи? Вони такі: «О боже, який класний чувак, забираємо його додому!». Вони реально затягують гусеницю у свій мурашник, виділяють їй VIP-апартаменти, захищають від хижаків і годують. А гусениця просто тусується і платить за оренду солодкою слиною.

Але вчені (ті самі неймовірні люди, які підслуховують комах) нещодавно копнули глибше і з'ясували, що там все набагато жорсткіше. Хімічної мімікрії з сиропчиком гусеницям здалося мало. Щоб мурахи точно не викинули їх на вулицю, ці зелені стали ще й діджеями.

Мурашник — це темне, тісне і галасливе місце. Там постійний двіж. Щоб не загубитися в цьому хаосі і координувати дії, мурахи спілкуються через вібрації. Це їхній закритий чат.

Так от, круті дослідники з Великої Британії та Італії причепили мікрофони до мурашників (я серйозно, вони вимірювали мікроколивання ґрунту) і випали в осад. Виявилося, що гусениці-халявщики ідеально імітують акустичні вібрації мурах. Вони відбивають такий самий складний ритмічний малюнок, з чергуванням сильних і слабких ударів.

Вони буквально зламали мурашиний пароль від Wi-Fi.

Поки гусениці-невдахи, які не живуть з мурахами, видають якісь хаотичні глухі звуки, наші генії б'ють чітко в біт. Як пояснила одна з дослідниць, гусениця ніби каже: «Гей, я своя, послухай мій ритм, я з вашої тусовки, не треба мене їсти, краще почухайте мені спинку». І мурахи ведуться! Вони слухають цей гіпнотичний вібро-трек, заспокоюються і продовжують обслуговувати свого пухлого зеленого квартиранта.