Ми звикли думати про бджіл як про таких собі ідеальних крилатих трудоголіків. Прокидаються вдосвіта, летять збирати пилок, жодних вихідних, лікарняних чи профспілок. А колібрі взагалі здаються створіннями з паралельного всесвіту, які харчуються виключно ранковою росою та сонячним світлом, інформує Ukr.Media.

Виявляється, ці хлопці та дівчата цілими днями зависають у квітковому барі.

Вчені з Берклі нещодавно скинули інформаційну бомбу. Вони вирішили перевірити квітковий нектар і майже скрізь знайшли... етанол. Звичайний спирт. Дріжджі зброджують цукор у квітках, і виходить така собі легка природна наливка, яку пернаті та комахи дегустують нон-стоп.

Тепер уявіть масштаб.

Колібрі — це пташка з турбодвигуном замість серця. Щоб просто не вимкнутися на льоту, їй треба щодня випивати нектару від 50% до 150% від власної ваги. І разом із цією солодкою водою вона постійно закидається спиртом. Дослідники порахували: в перерахунку на масу тіла колібрі щодня перекидає еквівалент одного людського алкогольного коктейлю.

Кожного. Божого. Дня.

Тут виникає цілком логічне питання. Чому тоді вони не врізаються в дерева? Чому бджоли не влаштовують п'яні розбірки біля вулика з криками: ти мене поважаєш?

Секрет у метаболізмі. Вони — як скажені пічки. Спалюють цей алкоголь швидше, ніж він встигає вдарити в голову. П'ють потроху, але постійно. Такий собі жорсткий мікродозинг для підтримки тонусу. До речі, в нектарі ще часто трапляється кофеїн і нікотин.

Тобто сніданок у середньостатистичної колібрі — це буквально кава, сигарета і шот. Класика.

Вчені пішли далі і поставили їм годівниці з "міцним" цукровим сиропом. Поки там до 1% алкоголю — пташкам взагалі норм, залітають як до себе додому. Але варто зробити коктейль міцнішим, десь від 2%, і все. Колібрі такі: «Ні, братан, мені ще сьогодні летіти, я пас». Вони чітко знають свою міру і відмовляються від зайвого.

А ще, вчені знайшли специфічні сліди розпаду етанолу прямо в їхньому пір'ї. Тобто їхнє маленьке тіло перероблює спирт точнісінько як наше. Еволюція чудово знала, що робить, і просто адаптувала їх до нектару, що забродив.