Вчені знайшли в риб "третє око"

Я обожнюю спостерігати за тваринами і щоразу ловлю себе на думці, наскільки ми іноді здаємося примітивними на їхньому фоні, інформує Ukr.Media.

Ми качаємо програми, щоб бачити, чи не забагато ультрафіолету на вулиці. А тим часом звичайнісінька рибка плаває собі в акваріумі і просто зчитує цей ультрафіолет... третім оком.

Японські вчені з Університету Осаки нещодавно видали абсолютну наукову базу. Вони взяли даніо-реріо — це ті самі маленькі смугасті рибки, яких часто заводять для краси — і буквально залізли їм у голову.

Хитрість у тому, що мальки цих риб прозорі. Японцям навіть рентген не знадобився: сидиш собі, світиш лазером і дивишся через кальцієві індикатори, як у мізках риби спалахують нейрони. Ідеальне реаліті-шоу.

І що вони там побачили?

Виявляється, риби мають шишкоподібний орган, який працює як реальне "третє око".

Воно не кліпає і не закочується, коли хтось несе дурню, натомість ідеально вловлює різницю між видимим світлом і ультрафіолетом. За це відповідає спеціальний білок парапінопсин-1 (PP1).

А далі сигнали від двох звичайних очей і від цього третього летять у єдиний центр — ділянку середнього мозку під назвою тегментум. Це такий собі центральний процесор.

Риба не просто бачить світло. Вона ним орієнтується.

Дофіга ультрафіолету? Окей, процесор каже: «Ми надто близько до поверхні, тут нас може зжерти якась чайка, пірнаємо».

Звичайне світло змінило кут? Значить, треба підпливти вище.

Вчені навіть виростили риб-мутантів без цього хитрого білка PP1. І ті просто втратили орієнтацію в просторі. Плавали навмання, взагалі не відстрілюючи, де верх, а де низ при зміні освітлення.

Зараз науковці потирають руки, бо ця штука може круто просунути нейробіологію — хочуть використовувати цей білок для управління нейронами за допомогою світла.

Ми звикли дивитися на тварин згори вниз, мовляв, ну плаває щось там у воді, пускає бульбашки. А насправді це складна біологічна машина з багатоканальним процесингом даних, вбудованими спектрометрами і системою ухвалення рішень.

Наступного разу, коли зависнете перед акваріумом десь у холі стоматології, придивіться до них. Можливо, прямо зараз ця дрібна рибина аналізує довжину хвилі від неонової лампи на стелі і думає: «Боже, як ці двоногі взагалі виживають без датчиків?».