Чому ласкавий собака раптом кусає своїх: він попереджає заздалегідь, але господарі часто цього не помічають

Собака рідко кусає без попередження. Зазвичай він спочатку по-своєму просить зупинитися, а люди цієї мови не знають. Тривожні ознаки наростають приблизно за 20 секунд до укусу. Часу відійти вистачає, але люди помічають їх надто пізно або бачать і продовжують, упевнені, що з ними нічого не станеться.

Свій собака кусає, коли в нього намагаються забрати їжу чи річ, торкаються під час відпочинку, обіймають і нависають над ним, карають, коли йому боляче або коли гра зайшла надто далеко. До укусу він позіхає, відвертається, завмирає, гарчить. Якщо за гарчання карати, собака перестає гарчати й може вкусити без цього попередження.

Спочатку собака позіхає й відвертається

Британська фахівчиня з поведінки собак Кендал Шеперд описала, як собака крок за кроком повідомляє, що йому неприємно. Вона назвала це драбиною. Внизу найтихіші знаки, нагорі — укус. Собака піднімається щаблями, лише якщо його не почули на нижніх:

• позіхає, часто кліпає, облизує ніс, може підняти лапу;
• відвертає голову або скоса дивиться так, що видно білки очей;
• повертається до вас боком чи спиною, сідає, відштовхує лапою;
• відходить;
• притискає вуха, підтискає хвіст, пригинається до землі;
• лягає на спину, напружено застигнувши (собака, який просить почухати живіт, лежить розслаблено й м'яко);
• завмирає й пильно дивиться в очі;
• гарчить, може зморщити ніс і показати передні зуби;
• клацає зубами в повітрі;
• кусає.

Не кожен собака проходить усі щаблі по черзі, часто він показує кілька знаків одразу. Позіхають собаки й просто від утоми, перед сном. Важливо, що відбувається саме в цей момент. Якщо позіхає й облизується собака, якого зараз обіймають, йому незатишно.

Один із найнебезпечніших щаблів виглядає найспокійніше. Завмерлий собака, який перестав рухатися й пильно дивиться в очі, укусить швидше, ніж той, що облизує ніс і піднімає лапу. Хвіст, що виляє, теж нічого не обіцяє, собаки виляють ним і від страху.

Як свій собака «раптом» починає кусати без попередження

У Шеперд на це питання дві відповіді. У першому випадку все відбувається надто швидко й близько. Собаку різко схопили, нахилилися до самої морди, і він проскакує щаблі за секунди.

У другому випадку все йде повільно. Собака раз у раз позіхав, відвертався й відходив, але його все одно обіймали, тягли й рухали. Так він запам'ятовує, що тихі знаки не працюють, і починає одразу з верхніх щаблів. Господарям здається, що пса підмінили, хоча він просто перестав витрачати сили на те, чого ніхто не помічає.

Своїх кусають через миску, диван та обійми

Берегти своє для собаки нормально. Один охороняє лише корм, інший — кістку, іграшку чи стягнуту шкарпетку, третій — улюблене місце на дивані або ліжко господаря. Людина, яка підходить до миски, для собаки — той, хто йде забрати їжу. Багатьом таким собакам вистачає того, що їх не чіпають під час їжі й годують в окремій кімнаті. Якщо в домі маленькі діти, цього замало, тут потрібен фахівець з поведінки собак.

Вкусити може й собака, якого потурбували під час відпочинку. Його могли розбудити, посунути з місця чи взяти на руки.

Кусають і за те, що свої вважають ласкою, скажімо, коли пса обіймають, цілують, нахиляються над ним або витирають йому морду й лапи. На відеозаписах укусів видно, що за 20-30 секунд до укусу люди дедалі частіше нависали над собакою, гладили й тримали його. Безпечніше гладити, коли він підійшов сам і підставив бік чи голову.

Якщо ласкавий пес став огризатися, шукають біль

Найчастіша ознака болю в тварин — зміна поведінки. Собака, у якого болить спина, суглоб чи живіт, може огризнутися на своїх майже без попередження. Частіше так буває, коли він лежить, а до нього підходять або торкаються.

Ветеринари описують таксу, яка кидалася, вишкірялася й клацала зубами на господиню, коли лежала поруч із нею на дивані, а та ворушилася. За всіма ознаками в собаки боліла спина, і після знеболення такі випадки майже припинилися. Інші собаки після знеболення переставали охороняти навіть миску з водою.

Старі собаки гірше бачать і чують, бувають розгубленими й невпевненими, і це теж робить їх дратівливішими. Тому, якщо спокійний собака став злим, насамперед його ведуть до ветеринара, а вже потім розбираються з вихованням.

Коли гра заходить надто далеко

Хапати людей за руки під час гри для собак цілком нормально. У собаки, який грається, тіло й морда розслаблені, і хапає він зазвичай не так боляче. Собака, який злиться, напружується, морщить ніс, відтягує губи, і його укус швидший та сильніший.

Щелепи дорослого собаки завдають куди більше болю, ніж щенячі зуби. Якщо пса цуценям не навчили стримуватися, у грі він стискає зуби надто сильно. Коли собака починає хапати болючіше, гру переривають на 10-20 секунд, а замість рук дають іграшку.

Гарчання краще за укус, за нього не сварять

Гарчання для собаки — останнє гучне попередження перед клацанням зубами. Покарання прибирає лише це попередження, а страх чи роздратування залишаються. Собака, якому за гарчання дісталося, наступного разу може пропустити цей щабель і одразу вкусити.

У США ветеринари опитали господарів собак, яких привели до них через проблеми з поведінкою. Коли господар бив собаку або сам гарчав на нього «як ватажок», агресією відповідали понад 40% собак. Коли ж перевертав на спину й притискав, агресією відповідала майже третина. Силові спроби показати собаці, хто головний, часто викликали агресію у відповідь.

Якщо собака загарчав, краще припинити те, що ви робили, і відійти. Дайте йому піти й не перегороджуйте шлях, інакше він може піднятися на щабель вище. Потім варто зрозуміти, що його зачепило (миска, місце, дотик, біль), і вже з цим розбиратися.

Маленькі діти не бачать, що собака боїться

Американські дослідники розпитали дітей, яких після укусу собаки привезли до дитячої лікарні, та їхніх батьків. Дітей до семи років зазвичай кусав знайомий собака, удома, коли дитина сама підійшла до нього чи почала з ним гратися. Найчастіше собака кусає малюків через їжу або інші цінні для нього речі.

Багато з того, що діти роблять з любов'ю, собака сприймає як загрозу. Коли пса обіймають і цілують у морду, йому це неприємно. А голосний вереск поруч йому неприємний сам по собі. Його тривогу малюки розпізнають погано. В одному дослідженні лише половина дітей 4-5 років зрозуміла, що собака на фотографії наляканий. І до наляканого собаки діти 4-7 років були готові підійти так само, як до веселого, уникали лише злого.

Тому дитину краще не підпускати до собаки, коли він спить, їсть або гризе кістку, а самому собаці вдома варто виділити місце, куди малюк не дістане. Якщо ж собака поруч із дитиною відвертається, облизується, притискає вуха або відходить, розведіть їх по різних кімнатах, поки він не загарчав.