Поява такого унікального виробу в модельному ряду Nissan, втім, міра у відомому сенсі вимушена - молода аудиторія вимагає доступних спортивних моделей, а відповідною для цього платформи класу С у фірми немає: у «пенсіонерської» Tiida спорту не більше, ніж у вагоні метро, а ось ефектний комахоподібний Juke, що має в своєму розпорядженні сучасний турбомотор з безпосереднім уприскуванням бензину, практично відразу після свого дебюту в 2010 році став об'єктом творчості безлічі тюнінгових фірм, які навперебій кинулися пропонувати для японського кросовера різноманітні спойлери, спідниці та пропатченні блоки управління двигуном.
Не сиділи склавши руки фахівці підрозділу Nismo, які, не мудруючи лукаво, запхали під горбатий капот Juke двухнаддувную «шістку» від Nissan GT-R потужністю 485 к.с. Справа, правда, обмежилося досвідченим зразком, отримав найменування Juke R, але ходять чутки, що рано чи пізно це розлючену комаха таки буде випущено гомеопатичною дозою для екстремальних драйверів та колекціонерів екзотики. Шірнармассам ж цього року запропонували куди менш феєричний, але все ж вельма спокусливий (принаймні, на вигляд) Juke Nismo. Від інших звичайних та спеціальних версій Juke дана відрізняється істотно переробленої зовнішністю: оригінальні бампери, пороги, колісні диски та спойлери помітно змінили вигляд кросовера - багато хто навіть приймають версію Nismo за Juke другого покоління, хоча на ділі це навіть не рестайлінг.
Красів Juke Nismo чи ні, нехай кожен вирішує сам; об'єктивно ж можу сказати лише одне: увагу на дорогах він приваблює, часом навіть надлишкове - сусіди по потоку регулярно провокують на драг-заїзди зі світлофора. Чи варто змагатися? «Чарівники» з Nismo підняли потужність 1,6-літрового турбомотора з 190 до 200 к.с. - Не бозна-яка прибавка ... Розгін до «сотні» у повнопривідної версії з варіатором займає 8,2 с, у передньопривідною з «механікою» - 7,8 с. Циферки хороші, але суб'єктивно розгінна динаміка, зізнаюся, не вразила: чи то через характеру роботи варіатора (у нас на тесті була повнопривідна версія з CVT), чи то через відсутність бажаного турбоподхвата на середніх оборотах - характер у двигуна абсолютно атмосферний .
Спеціально для версії Nismo були також підібрані нові налаштування підвіски та рульового управління: автомобіль став помітно жорсткіше, зменшилися крени в поворотах. Кермо стало точніше та радує майже натуральноим реактивним зусиллям, але все це особисто мене, зізнаюся, не вразило - навіть Skoda Yeti 1.4 TSI підстьобує до активної їзди куди сильніше, хоча зрозуміло, що на кільцевому треку в досвідчених руках Juke Nismo опиниться на голову швидше.
Ще один спортивний атрибут - басовитий звук вихлопу. Нагадує він про себе, правда, в основному в статиці, під час простою на світлофорах, а в русі бажаного рику щось не чути - замість нього лише мірне, майже тролейбусне гудіння на високих обертах мотора. Варіатор взагалі, прямо скажемо, не самий спортивний тип трансмісії - динаміка є, адреналіну немає. Версія з «механікою» розгоняється веселіше, але МКП, на жаль, не можна купити в поєднанні з повним приводом. З іншого боку, оскільки спортивний обвіс знизив геометричну прохідність Juke до абсолютно легкового рівня, цінність повного приводу здається вже не настільки очевидною. Все ж хотілося, щоб був вибір, тим більше що взимку користь від повного приводу на дорогах найчастіше більше, ніж за їх межами, особливо враховуючи коротку базу «японця» та високий центр тяжості.
В інтер'єрі «гарячого кросовера» тобі на кожному кроці нагадують про те, що це версія Nismo - відповідні буковки красуються на всіх значущих деталях оздоблення. Передні крісла з розвиненою бічною підтримкою, на мій погляд, занадто широкі (настільки широкі, що «ручник» тут буквально треться о боковину подушки), та відчути щільність їх обіймів зможе тільки водій зі спиною кабана, тоді як я відчував в них себе як вдома на дивані. Втім, чіпкості замші для фіксації тіла в поворотах виявилося цілком достатньо. А ось замша на кермі - рішення спірне. Справа в тому, що при активному міському керуванні можна легко натерти мозолі, а їздити влітку в рукавичках, нехай навіть у гоночних, якось не дуже зручно.
В іншому - звичайний Juke. З спритною, але непоказною мультимедійною системою, відторгає USB-флешки об'ємом більше 2 Гб, та похмурим пластмасовим звуком штатної акустики, хрипить вже на середній гучності. З нерегульованим за вильотом кермом. З тісними задніми сидіннями та невеликим багажником ... За версію з переднім приводом та 6-ступінчастою «механікою» просять 265 000 грн. За повний привід та варіатор - 295 000 грн. Враховуючи, що в ціну вже «все включено» та опцій не передбачено, пропозиція здається цілком адекватним, тим більше що й порівняти Juke Nismo поки не з чим ... Хіба що з собою ж, але без приставки Nismo. Якщо винести за дужки дизайн - субстанцію тонку та суб'єктивну, то таке порівняння версія Nismo, швидше за все, програє: виграш в динаміці несуттєвий, програш в прохідності значний, націнка в порівнянні з іншими версіями - в районі 40 тисяч ... Чи варта шкурка вичинки? Естети та піжони, безумовно, скажуть «так». Спортсмени ж, швидше за все, будуть шукати кращої або більш доступною життя.
