Американський стартап Alaka'i Technologies представив проект водневого аеротаксі Skai. Як пише Aviation Week, компанія вже зібрала перший льотний прототип апарату, сертифікацію якого за стандартами Федерального управління цивільної авіації США планується завершити до кінця 2020 року, інформує Ukr.Media.
Більшість сучасних проектів аеротаксі передбачають створення електричних літальних апаратів, двигунів і бортового обладнання, яке працювало б від акумуляторів. Такі аеротаксі вважаються екологічними, однак вони мають відносно невелику тривалість польоту на повному заряді батарей. Для збільшення тривалості польоту деякі розробники вирішили зробити свої аеротаксі гібридними. У цьому випадку на борту апаратів будуть встановлені невеликі двигуни внутрішнього згоряння, сполучені з генераторами. У польоті останні будуть живити електромотори і заряджати акумулятори.
Розробники з Alaka'i Technologies стверджують, що використання лише водневих паливних елементів дозволяє створити аеротаксі з досить великою тривалістю польоту. Згідно з проектом, Skai здатне на вертикальний зліт і посадку.
Згідно з проектом, тривалість польоту Skai складе чотири години, а дальність польоту на одній заправці — 644 кілометрів. Заправка літального апарату воднем буде займати всього десять хвилин. При використанні додаткових паливних баків тривалість польоту може бути збільшена до десяти годин. Аеротаксі зможе виконувати політ на швидкості до 190 кілометрів на годину.
Аеротаксі Skai виконане за схемою гексакоптера і розраховане на перевезення п'яти пасажирів у безпілотній конфігурації або чотирьох — пілотованій. Вантажопідйомність апарату становить 454 кілограми. На випадок відмови моторів або енергетичної водневої установки аеротаксі оснащене парашутом.
Коли планується почати льотні випробовування аеротаксі Skai, поки невідомо.
В середині травня поточного року концерн Airbus провів перші льотні випробовування електричного міського аеротаксі CityAirbus. Перший політ апарату відбувся у безпілотному режимі, причому CityAirbus був прив'язаний тросами до наземних якорів. Цей проект передбачає створення пасажирського апарату за схемою квадрокоптера, здатного перевозити від двох до чотирьох осіб на відстань до 60 кілометрів.
