Лабораторія спортивних автомобілів Харківського автодорожнього інституту (ЛСА ХАДІ) створювала рекордні моделі, у тому числі і реактивні!
Одним з найуспішніших гоночних авто з Харкова став ХАДІ-7, інформує Ukr.Media.
Український спорткар створили у 1966 році під керівництвом конструктора Володимира Нікітіна.
ХАДІ-7 вийшов дуже обтічним, буквально розплесканим по землі. У конструкції використовували дюраль, тому п'ятиметрова машина важила всього 800 кг.
Головна особливість ХАДІ-7 ховалася під капотом. Український болід оснастили газотурбінним двигуном ГТД-350 від вертольота Мі-2. Його 400 к. с. перетворили легкий автомобіль в справжню ракету!
Вже на перших випробуваннях на Чугуївському шосе ХАДІ-7 розвинув 320 км/год. Для порівняння найшвидший суперкар Ferrari тих років досягав 280 км/год. Розробники вважали, що болід зможе побити бар'єр в 400 км/год, Але перевірити український Бугатті було ніде: в СРСР не знайшлося траси потрібної довжини, а за кордон ХАДІ-7, як було заведено в ті часи, не випустили.
Зрештою було вирішено вивезти український спорткар на засохле соляне озеро Баскунчак. Там він встановив всесоюзні рекорди швидкості: 101 км/год на дистанції 500 м з місця і 160,6 км/год — на 1 км з місця.
У 1967 році ХАДІ-7 повернувся на Баскунчак і поліпшив досягнення на 500 м — 112,8 км/год.
За рекорди колектив ЛСА ХАДІ отримав ряд нагород, у тому числі і Республіканську премію УРСР. Ці досягнення вважалися крутими навіть за міжнародними мірками, тому після короткого показу на московській ВДНГ ХАДІ-7 відправили в закордонне турне.
За чотири роки автомобіль побував у США, Канаді, Італії, Чехословаччини та на Кубі.
Про рекорди ХАДІ-7 не забули і в 1980 році в СРСР випустили поштову марку із зображенням концептуального суперкара.
