Сьогодні складно уявити автомобіль, не озброєний трьома дзеркалами заднього виду — салонним і двома бічними. Але деякі автомобілісти самостійно обладнують авто додатковими відбиваючими поверхнями, інформує Ukr.Media.
Але чи корисний цей тюнинг і в яких випадках без нього не обійтися?
Дзеркала заднього виду в автомобілі утворюють цілу систему огляду. Найчастіше вони по-різному показують розташовані позаду об'єкти. Центральне дзеркало влаштовано так, що автомобілі здаються ближче, ніж є насправді. Так зроблено, щоб погляд водія не падав на задніх пасажирів, а дивився на частину дороги позаду скла.
Праве дзеркало, як правило, сферичне. Тому воно віддаляє предмети. На автомобілях, зібраних, приміром, у США та Канаді ці дзеркала навіть мають особливе маркування — попереджувальний напис приблизно такого змісту: "Objects in mirror are closer than they appear". Перекласти фразу можна, як «об'єкти, відображені в дзеркалі, ближче, ніж здаються».
Ліве дзеркало може бути плоским та показує реальний стан речей, або асферичним. Тобто поверхня, розташована ближче до водія, плоска, але до краю вона округляється. Місце переходу, як правило, позначено ледве помітною чорною лінією.
З правим все зрозуміло: водій сидить від нього далеко і дивиться під досить гострим кутом до поверхні. Якщо дзеркало зробити плоским, то огляд буде мізерним, а «сліпа» зона — величезною. Ось і асферична форма лівого теж зменшує простір, який важко продивляється навколо бортів автомобіля.
Як раз на плоске ліве дзеркало власники досить стареньких авто часто наклеюють «п'ятачки» з опуклою поверхнею, щоб позбавитися від так званих «мертвих» зон. Іноді для цього кріплять додаткові дзеркала над або збоку основних. За відгуками багатьох водіїв, це дійсно зручно, особливо при паркуванні. Але вимагає деякої звички.
Якщо встановлене на заводі бічне дзеркало досить маленьке, кругла (або іншої форми) наліпка буде тільки на шкоду. Вона може практично повністю закривати дзеркальну поверхню. Крім того, прикріплені на двосторонній скотч дзеркальні диски можуть запросто відклеїтися на мийці або опинитися в кишені дрібного злодюжки.
Окремо слід зауважити, що досить часто на місце центрального встановлюють широке панорамне дзеркало. Але це досить спірний елемент. По-перше, «панорамник» теж трохи опуклий і віддаляє машини, які їдуть позаду. А по-друге, огляд салонного дзеркала, передбаченого виробником, грамотно доповнює бічні. І якщо останні налаштувати правильно, то в панорамному, потреби не буде.
Зовсім інша історія з автомобілями, де кермо розташоване з правого боку. У нашій країні з правостороннім рухом без додаткової системи зовнішніх дзеркал водіям праворульних авто набагато складніше справлятися з маневруванням, особливо при обгоні по «зустрічній». Так що додаткові дзеркала роблять поїздку не лише комфортнішою, але й безпечнішою. До речі, при перевезенні довгих причепів велика кількість дзеркал теж буває корисним.
Крім панорамного в салоні встановлюють і інші допоміжні дзеркала. Але тут справа зовсім не в «сліпих» зонах. Зазвичай ще кілька дзеркал потрібно для того, щоб оглядати сам салон. А це просто необхідно, якщо в машині часто перевозять маленьких дітей, особливо, в кріслі, яке встановлене обличчям дитини проти руху.
А між тим недалекий той день, коли автомобільні дзеркала в тому вигляді, до якого ми всі вже звикли зникнуть. Традиційні дзеркальні поверхні замінять камери. Наскільки такі конструкції виявляться надійними, зручними і практичними, поки не ясно: дослідження в самому розпалі.
