Зовнішній вигляд автомобіля залежить не лише від стану лакофарбового покриття, але і від безлічі інших деталей: дисків, скла та інших, інформує Ukr.Media.
Важливу роль відіграють і шильдики, які досить швидко втрачають блиск в умовах експлуатації.
Як відновити емблему авто самостійно?
Крихітні хромовані написи і символіка автобрендів, розташовані на кришці багажника і решітці радіатора, мабуть, двозначні і неоднозначні елементи зовнішнього оздоблення автомобіля.
Одні їх повністю знімають, інші, навпаки, бережуть, як зіницю ока. Втім, більшість автовласників все ж намагаються зберегти шильди для подальшого перепродажу машини. Але зробити це не просто: дрібні відколи і всюдисуща дорожня сіль досить швидко «обдирають» з них шар хрому, відкриваючи всьому світу неприємне пластикове нутро.
Деінсталяція шильдів, до речі, можлива не завжди. Адже багато «підписів», особливо на старих авто, кріпляться не лише на двосторонній скотч або клей, а й на пластикові ніжки, які своєю чергою поглиблені в кузов. Але кому сподобається їздити з дірками? Тут уже або переробляти та перефарбовувати, або нові купувати.
А ось з цим пунктом виникають великі і часто непередбачені питання: знайти їх складно, а коштують деталі чимало. Продавці старих запчастин про цю особливість чули, тому надії на придбання потрібного елемента за «три копійки» варто відкласти в далекий ящик. Так на перший план виходить єдине доступне рішення: відновити емблему в пристойний, якщо не заводський вигляд.
Почати варто з фотографії. По-перше, все без винятку люблять ефект «до і після», а по-друге, так простіше буде потім повернути відреставровану деталь на місце.
Далі йде демонтаж: нагріваємо елемент феном — краще скористатися домашнім, щоб не спалити лак і фарбу — обережно зрізаємо шильдик товстою волосінню або пластикової гітарною струною. Також для цієї мети може бути використана зубна або капронова нитка. Відокремивши емблему від кузова, потрібно обережно зняти залишки клею розчинником або бензином, а майданчик під нею за потреби наполірувати.
Роботи над відновленням покриття завжди слід починати з гігієнічних процедур: прибрати залишки бруду і нальоту, наполірувати і обробити деталь розчинником, знежирити її для подальшого фарбування.
Зробити це все краще вручну, тому що пластик сам по собі досить крихкий матеріал, а роки на сонці і морозі міцнішим його не зробили. Якщо деталь тріснула, то саме зараз варто її обережно склеїти з внутрішньої сторони, а тріщину прибрати тонким шаром шпаклівки. Тільки після завершення всіх вищеописаних процедур, а також після повного висихання шару, можна заґрунтувати, а потім і пофарбувати логотип.
Ґрунт підійде найпростіший, акриловий, а ось фарба для такого завдання потрібна особлива, дзеркальна. Сучасна емаль сохне «на відлип» від 10 до 30 хвилин, а час повного висихання — не менше 3 годин. Деталь у нас невелика, так що одного флакона точно вистачить на 3 шари, а проводити роботи краще вдома — так більше шансів захистити шильдик від пилу. Після можна покрити парою шарів лаку, щоб надати елементу глибший дзеркальний ефект і додати стійкості до зовнішніх подразників.
Вся операція, навіть якщо купувати розчинник, ґрунтовку, шпаклівку і фарбу окремо, обійдеться не дуже дорого, а ось новий логотип може коштувати і в п'ять, і в десять разів дорожче.
