Операція видалення каталізатора з вихлопної системи автомобіля — поширена і звична для багатьох автовласників. Однак частина з них після її проведення стикаються з непередбаченими проблемами для двигуна машини, інформує Ukr.Media.
Деяких автовласників не влаштовує, що каталізатор, виступаючи в ролі «зайвої» перешкоди вихлопним газам, «краде» потужність у мотора, не даючи розвернутися споконвічній тязі водія до швидкої їзди. Але більшість видаляють каталізатора з більш прагматичної причини. Згодом або через збої в роботі мотора, він засмічується продуктами неправильного процесу згоряння палива і стає справжнісінькою пробкою у вихлопній трубі.
Двигун при цьому не в змозі розвинути повну потужність. Зазвичай, про заміну старого каталізатора на новий мова не йде, оскільки ціни на такі деталі залишають бажати кращого. Дуже часто движок автомобіля після видалення каталізатора починає "жерти масло". Причому стандартна діагностика, включаючи комп'ютерну, ніякого криміналу не виявляє.
Виявляється, деякі силові агрегати, зокрема японських і американських марок, розраховані на оптимальну роботу виключно в умовах опору каталізатора вільному витіканню вихлопних газів з камер згоряння. Коли цей опір зникає, мотор починає гнати масло в вихлопну трубу в прискореному темпі.
Тому просунуті фахівці з вибивання каталізаторів не лише перепрошивають електроніку машини, а й ставлять «обманку» замість лямбда-датчика на вихлопний тракт.
Крім цього, вони встановлюють в ньому штучні перешкоди для газів що витікають з двигуна — створюючи якусь імітацію каталізатора. Однак і при її наявності «мастиложор» часом проявляється у всій красі після демонтажу каталізатора. Справа тут в наступному.
На багатьох моторах, зокрема, азіатських марок, блок каталітичного нейтралізатора розташований майже впритул до випускного колектора мотора. Старий каталізатор має властивість руйнуватися і частинки пилу від нього, через таку конструкції двигуна, затягуються в циліндри, викликаючи там задираки на стінках і кільцях поршнів. Поки движок "задушений" забитим каталізатором, він в змозі крутитися лише до невеликих оборотів. Знос від абразиву в циліндрах при цьому відносно не великий, а втрати мастила, викликані ним, теж не особливо помітні.
Як тільки каталізатор зникає, агрегат отримує можливість як слід "дихати", розкручуючись хоч до червоної зони на тахометрі. Абразивний знос циліндро-поршневої групи миттєво прискорюється, а мастило починає летіти в трубу з страхітливою інтенсивністю.
Щоб хоч якось запобігти цьому сценарію, викликаний руйнуванням каталізатора, слід відразу після його ліквідації, не стрибати за кермо машини, а розібрати головку блоку циліндрів, щоб видалити «пісок» з камер згоряння і випускного тракту. А заодно замінити моторне мастило, куди пил напевно потрапив теж.
