Автовласники, зазвичай, не звертають уваги на тип «автомата», яким оснащена їх машина. Вважається, що варіатор практично настільки ж надійний і довговічний, як і стара добра гідромеханічна АКП. Але це далеко не так, інформує Ukr.Media.
Найчастіше зустрічається біда з варіатором — вихід з ладу підшипників опор його шківів. Виражається це в характерному гулі, який навіть сервісмени частенько приймають за шум ступеневих підшипників що зносилися. Складність діагностики посилюється тим, що підшипники в варіаторі можуть зноситися і на 50 000 км пробігу і на 200 000 км все залежить від конкретної моделі авто і манери їзди власника.
Головний ворог цього вузла — металевий пил, що утворюється при нормальній роботі варіатора. Адже його ланцюг і шківи постійно знаходяться в процесі тертя один об одного і від того неминуче потихеньку сточуються. Продукти такого зносу потрапляють в мастило системи варіатора, а звідти — до підшипників. Для уловлювання цієї сталевої "пудри", в конструкції передбачають мастильні фільтри та магніти. Але ні вони, ні навіть зменшені щодо рекомендованих виробником інтервали заміни мастила (з 100 000 км пробігу до 50 000) в варіаторі не рятують від металевого пилу в ньому. Крім того, ряд експертів пов'язують різні терміни зношення опорних підшипників шківів варіатора з нестабільністю їх якості. Ось і доводиться власникам старих машин з таким типом трансмісії постійно прислухатися до того, що відбувається в ній.
Ще одна досить поширена несправність варіатора — проблеми з мастильним насосом. Все той же металевий пил від зносу потрапляє в його клапани, змушуючи їх підклинювати. Через це тиск мастила в системі починає скакати, узгодженість переміщення шківів пропадає, ремінь при цьому проскакує, а машина з цієї причини смикається на ходу. І ремінь, і шківи зовсім не люблять подібного ставлення і якщо процес запустити, власнику машини незабаром доведеться підшукувати нову коробку.
Згадавши про ремінь, не можна не сказати про проблеми зі зносом самого ременя. Він складається з безліч примхливої форми металевих пластинок, насаджених на пучок сталевих стрічок. Для кращого зчеплення зі шківами, на їх поверхню наносять мікронерівності. Згодом останні стираються, перетворюючись в той самий злощасний металевий пил. При цьому ремінь починає прослизати, смикаючи машину і повідомляючи власнику, що потрібен терміновий розтин варіатора.
Одна з найбільш нешкідливих неприємностей з варіатором проявляється наступним чином. Ні з того ні з сього на досить високій швидкості на приладовій панелі раптом загоряється значок перегріву трансмісії і машина норовить зупинитися й охолонути. Це, швидше за все, означає, що радіатор охолодження мастила в коробці забився брудом і перестав ефективно виконувати свої функції. Зазвичай він розташований внизу-попереду моторного відсіку і весь пил, комахи, тополиний пух та інше вдруковується в нього набігаючим потоком повітря. "Лікується" це дуже просто: мийкою. Для профілактики подібної неприємності досить взяти собі за правило хоча б раз на рік (а краще — два рази) мити всі радіатори в машині.
