У сильний снігопад навіть нові щітки склоочисника норовлять зібрати на себе грудку снігу або "начепити" шматок льоду. Через це скло перестає нормально очищатися, інформує Ukr.Media.
У снігопад досить часто можна спостерігати, як з машини, що зупинилася виходить водій і з силою плескає "двірником" по лобовому склу, намагаючись збити з нього намерзлий лід або кому снігу. Причому, це може бути і древній "жигуль", і сучасна представницька іномарка. Обмерзанню щіток склоочисника на ходу, як то кажуть, схильні всі. В принципі, проблема досить безглузда: чи довго зупинитися на пару хвилин і обстукати "двірники"? Однак це дратує. Далеко не всякого водія радує необхідність вискакувати на мороз, та й можливостей для цього в міському трафіку може не представитися — а не прочищене скло сильно погіршує огляд.
Обігрів лобового скла в області спокою щіток очищувача — опція, присутня в комплектації далеко не всякої машини. Щоб уникнути намерзання льоду на "двірник" можна вчинити радикально — придбати щітки спеціальної "зимової" конструкції. Але, як показує практика, подібні спеціалізовані девайси коштують помітно дорожче звичайних. Та й чистять вони, прямо скажемо, гірше. У зв'язку з цим попит на них не великий. Щоб побороти налипання льоду на "двірник", водії не шкодують "незамерзайку". Інший раз це допомагає частково розтопити намерзлу грудку. Але набагато частіше результат буває нульовим або взагалі протилежним — особливо при досить сильному морозі.
Намерзлий на "двірниках" сніголед дратує вже яке покоління водіїв, а тому існує кілька "народних" способів профілактики утворення льоду на щітках. Серед "суперзасобів", після обробки якими лід до очищувачів не пристає, називають, легендарну рідину WD-40. Насправді, вона в цьому сенсі майже марна. Хіба що гумки "двірників" на короткий час стануть трохи більш еластичними. Допитливі уми свого часу намагалися наносити на гумки склоочисників тонкий шар моторного мастила. Лід до них примерзати після цього переставав, але зате мастило зі щіток потрапляло на лобове скло, утворюючи на ньому мутнувату плівку, що заважає огляду не гірше льоду.
Та й бруд вона збирала в посиленому режимі. А зайвий "пісочок" на склі, до всього іншого, ще й призводить до інтенсивної появи мікроподряпин. Забракувавши мастило, дехто намагається обробляти щітки "двірників" силіконовими спреями-мастилами. Подібний "колгосп" теж швидше все псує, ніж допомагає. Так, льоду на щітках після обробки їм якийсь час не спостерігається, але бруд і пісок силікон збирає так само, як і моторне мастило.
Мабуть, найбільш нешкідливим і робочим (хоча і не особливо радикальним) способом позбавлення щіток склоочисника від льоду можна вважати їх обробку спеціалізованої автохімією. А саме — спеціалізованими аерозолями для розморожування скла. На якийсь час "двірник", оброблений таким спреєм, стає стійкий до налипання льоду.
