Загальновідомо, що численні дороги, які начебто підходять для звичайних автомобілів, особливо ґрунтові, насправді рясніють ямами та вибоїнами. Такий стан дорожнього покриття фактично унеможливлює рух зі швидкістю понад 20-30 км/год. Але в якому режимі краще долати невеликі нерівності на нормальній загалом трасі? Чи справді для елементів підвіски буде краще, якщо тут гранично знижувати швидкість? Чи навпаки, ідеальний варіант — прискоритися, щоб проскочити проблемні ділянки швидше, інформує Ukr.Media.
Дійсно, прискорення на нерівних ділянках трас може згладити ефект стрибків. Коливання підвіски в такому випадку не входять у резонанс з коливаннями кузова, і автомобіль їде плавніше. Однак такий спосіб подолання дорожніх нерівностей може бути шкідливим для агрегатів, розташованих нижче амортизатора — деталей підвіски та гальмівних механізмів.
На великій швидкості удари, що припадають на них, стають сильнішими, а амортизатор не встигає їх пом'якшувати. В результаті шкода може бути завдана і самому амортизатору, і поворотним кулакам (важлива частина передньої підвіски, основа для маточини, на яку монтується колесо), а також маточинним підшипникам (забезпечують кріплення колеса до маточини або поворотного кулака і піддаються екстремальним навантаженням).
Крім того, необхідно розуміти: водій, намагаючись проскочити невеликі нерівності дороги на швидкості, ризикує втратити контроль над ситуацією в тому випадку, якщо потім на шляху несподівано виникнуть глибокі ями.
Тому при проходженні навіть невеликих дорожніх нерівностей фахівці рекомендують знижувати швидкість ТЗ хоча б до 50-60 км/год: в такому режимі машина не буде надто сильно страждати від дорожніх примх.
Однак у реальній ситуації далеко не завжди вдається дотримуватися теоретичних рекомендацій. І не щоразу водій здатний вчасно скинути швидкість.
Навіть вдатися до екстреного гальмування — яке теж зовсім не йде на користь авто — можна і не встигнути. І наїзди на навіть найменші ямки та горбки на швидкості понад 100 км/год, що трапляються на практиці, враховуючи вищезгадані ризики, нічого хорошого машині не віщують...
Іншими словами, виїжджаючи на апріорі не дуже хорошу трасу, не кажучи вже про будь-які другорядні дороги, краще, по-перше, перестати поспішати і все ж тримати швидкість у вказаних 50-60 км/год. В іншому випадку готуйтеся до великих витрат. Але якщо "черепаше повзання" і просто здоровий глузд — не ваш стиль їзди, то хоча б регулярно дбайте про підвіску авто.
Перш за все, частіше згадуйте як про амортизатор, так і про ті самі поворотні кулаки та маточинні підшипники. Необхідно періодично проводити їх профілактику відповідно до рекомендацій автовиробника, а в разі необхідності — і повноцінну заміну компонентів, що відпрацювали своє.
Наприклад, вважається, що маточинні підшипники рідко "живуть" довше 150 тис. км.
Але що робити якщо своєчасно їх не замінити? Наслідки, включаючи ймовірні фінансові витрати, можуть виявитися набагато суттєвішими. Причому небажано вибирати дешеві аналоги, якість яких може викликати сумніви, інакше ризики будуть занадто великими.
Чи краще все ж вчасно знижувати швидкість?
