Уряд запевняє, що в Україні відбулась податкова реформа. Ми постаралися розібратися, як реформа вплинула на «зарплатні» податки: більше чи менше стали платити працюють українці? І хто виграв від такого реформування - малозабезпечені, середній клас або найбільш високооплачувані співробітники?
Щоб відповісти на ці питання, ми порівняли податкове навантаження в минулому і цьому році.
Для початку невеликий лікнеп по оподаткуванню зарплат.
В Україні з зарплати стягуються:
1) податок на доходи фізичних осіб (ПДФО);
2) військовий збір;
3) єдиний соціальний внесок (ЄСВ) з працівника.
Додатково ЄСВ також сплачується роботодавцем за своїх працівників.
Якщо спрощено, то справляння податків з зарплат у нас зараз відбувається за чотирма основними схемами і залежить від розміру заробітної плати.
1. Перша схема стосується самих маленьких зарплат, які не перевищують 1,4 прожиткового мінімуму (зараз 1 710 грн). У цьому випадку застосовується податкова соціальна пільга: перш ніж розраховувати розмір ПДФО із зарплати вираховується половина прожиткового мінімуму - 609 грн.
2. Друга схема найбільш поширена. Під неї підпадають зарплати в розмірі від 1,4 прожиткового мінімуму до 10 мінімальних зарплат, тобто від 1 710 до 12 180 грн. Ця схема не передбачає ніяких пільг, як, втім, і ніякої підвищеної навантаження.
3. Третя схема застосовується, якщо зарплата більше 10 мінімальних зарплат, але не менше 17 прожиткових мінімумів (20 706 грн) В цьому випадку застосовуються дві ставки ПДФО: звичайна 15% (на суму в розмірі 10 мінімальних зарплат) та підвищена 20% (на суму перевищення).
4. Четверта схема - для найвищих зарплат, що перевищують 20 706 грн (17 прожиткових мінімумів). Тут також використовуються дві ставки ПДФО. Але є бонус: з суми, що перевищує 17 прожиткових мінімумів, ЄСВ не справляється (ні працівника, ні з роботодавця).
Всупереч очікуванням, «податкова реформа» мало змінила принцип оподаткування зарплат (тому це словосполучення і вживається в лапках). До того ж показники прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати залишилися на рівні минулого року (до грудня). Тому абсолютна більшість працюючих українців навряд чи щось помітять, особливо враховуючи значне зниження купівельної спроможності.
Є одне нововведення, яке торкнулося всіх без винятку: це військовий збір (фактично, це різновид ПДФО). Взагалі-то він діє ще з серпня 2014-го. Тоді планувалося, що це тільки до кінця року, тепер же він залишиться до «завершення реформи Збройних Сил України». Військовий збір справляється з усіх зарплат - і маленьких, і великих - в одному і тому ж розмірі (1,5%).
Дещо змінилося в оподаткуванні маленьких зарплат, але ця норма стосується роботодавців, а не працівників. Тепер, якщо зарплата за основним місцем роботи менше мінімальної, роботодавець все одно повинен сплатити ЄСВ як з мінімальної.
Що стосується великих зарплат, то ставка ПДФО зросла з 17 до 20%.
Треба визнати, що Кабмін спробував реформувати сплату ЄСВ роботодавцем. «Реформа» запропонувала застосовувати до ставки ЄСВ понижуючий коефіцієнт (0,4). Підступ у тому, що знижену ставку близько 16,4% могли використовувати тільки ті компанії, які виконають ряд умов. Особливого інтересу до подібного пропозицією з боку підприємців поки що не помітно. Тому найбільш імовірно, що більшість підприємств продовжать платити ЄСВ за старими правилами.
Порівнявши фактичні податкові відрахування з зарплат різного рівня, можна констатувати, що і багаті, і бідні українці почали віддавати державі зі своїх трудових доходів більше. Українців з зарплатами вище зміни все-таки торкнулися трохи сильніше (за ставки ПДФО 20%) Правда, не набагато. На «податкову реформу» все це явно не тягне.
