Що буде з російськими банками в Україні
Проблему російських банків в Україні треба вирішувати, однак головні труднощі знаходяться не стільки в економічній, скільки в політичній площині.
В умовах постійної агресії з боку Російської Федерації вельми дивно, що об'єкт цієї агресії - Україна - не позбавляється від російського бізнесу. Зокрема, в нашій країні продовжують цілком успішно працювати банки: кредитувати і обслуговувати підприємства, брати депозити у населення - заробляти, причому досить непогано. Зараз, за даними Національного банку України, вони займають 15% ринку, тоді як державні українські - всього в два рази більше, 30%. Про це пише Юрій Патиківський в Обозревателі, інформують Патріоти України.
Експерти впевнені: закриття фінустанов країни-агресора неминуче, хоча і є досить непростим завданням як для НБУ, так і для керівництва країни. Ризики регулятора - утримання стабільності банківської системи при припиненні роботи структур, що займають 15% ринку. Небезпеки для влади - в першу чергу, репутаційні - всі знають можливості пропагандистської машини Кремля.
У зоні особливої уваги
Глава Нацбанку Валерія Гонтарєва, виступаючи з трибуни Верховної Ради, заявила, що піде на заборону діяльності російських "дочок" в Україні тільки якщо буде спущено рішення "зверху" - з Ради національної безпеки.
"На рахунках банків з російським капіталом знаходиться 26 млрд гривень корпоративних клієнтів і ще 22 млрд грн фізичних осіб. Якщо хтось дасть нам 50 млрд грн, щоб ми змогли покрити це українцям-клієнтам цих банків... Ми не можемо націоналізувати 15% нашої банківської системи", - заявила народний депутатам голова регулятора.
Гонтарєва констатувала, що в минулому році російські банки успішно пройшли стрес-тести.
"У нас працюють три банки з державним російським капіталом. Ці банки завжди знаходяться в зоні особливої уваги НБУ. Там працюють наші куратори. Перший стрес-тест ці банки пройшли в 2014 році і докапіталізувати свої установи. Другий стрес-тест вони теж пройшли - і підписали програму докапіталізації цих фінансових установ", - відзвітувала глава НБУ.
Теза про те, виводять російські банки конвертовану валюту з України чи ні, головний банкір вирішила не коментувати.
Які куратори під час війни?!
"В Україні існують тільки українські банки. Є ряд банків, власники яких - з Росії. Але працюють вони в Україні, обслуговують українських клієнтів, і якщо ми їх ліквідуємо, то в першу чергу втратять від цього українські компанії і самі українці", - прокоментував президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
Росія в такому разі, за словами аналітика, отримає величезну можливість для ведення інформаційних війн. "Москва заявить світу:" Подивіться, яка погана ця Україна, адже вона порушує міжнародні угоди!"- аргументував експерт і додав: закриття російських банків з політичної точки зору, безумовно, гарний жест, а ось з економічної - повний абсурд.
Більш того, експерт звернув увагу на цікаву тенденцію: частка російських банків в Україні за останній час зросла. "Причина в тому, що керівництво НБУ закрило велику кількість фінансових установ з вітчизняним капіталом", - пояснив Охріменко.
Інші експерти згодні з Валерією Гонтарєвою тільки в одному: рішення про закриття російських банків і справді повинна приймати не вона. Але подібний наказ повинен в обов'язковому порядку вступити в НБУ.
"Закривати або не закривати - дилема аж ніяк не Валерії Гонтарєвої, -заявив президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. - Це прерогатива вищого керівництва держави, яке відповідає за мир на території України. І мислити тут треба не тільки фінансовими критеріями, а й такими, як політика, міжнародна дипломатія і військові операції. Про яких кураторів у російських банках взагалі може йти мова?".
Притиснути - і самі підуть!
"Я не зовсім впевнений в цифрі 50 мільярдів, - прокоментував слова Гонтарєвої президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий. - Адже, як відомо, у банків є і доходи, і витрати. Але тільки різниця враховується при визначенні кінцевого показника, але аж ніяк не всі суми. В даному випадку можна звести ці цифри до спільного знаменника - і погасити".
Лановий, як і деякі інші економісти, впевнений, що проблему російських банків в Україні треба вирішувати. "Не думаю, що закриття російських банків в Україні створить багато проблем для НБУ, хоча і потребує спеціальних операцій по кожній з цих установ", - сказав Лановий.
Він також упевнений, що головні труднощі знаходяться не стільки в економічній, скільки в політичній площині. "Адже банківський світ - це особлива сфера. Думаю, що окремі види діяльності банків з російським капіталом в Україні можна було б обмежити або навіть заборонити. Тоді ці фінустанови самі б пішли з нашого ринку", - пояснив президент Центру ринкових реформ.
В першу чергу слід запобігти їх доступу до депозитного та валютного ринків. "Тобто позбавити можливості купувати валюту і працювати із заощадженнями наших громадян, - порадив експерт. - Причому обмеження повинні стосуватися не тільки державних банків РФ, але також і всіх фінансових структур, підконтрольних російському капіталу".
Як саме треба діяти офіційному Києву по відношенню до російських банків, може підказати... сама Росія. Точніше, досвід влади цієї країни, які старанно видавлювали з банківського ринку цілком платоспроможну, але "неблагонадійну" "дочку" "Приватбанку" - "Москомприватбанк", змушуючи власника продати цю структуру.
У росіян не було абсолютно ніяких об'єктивних претензій, окрім як прізвища її власника, який був "на ножах" з їхнім президентом Володимиром Путіним.
"Спочатку "Москомприватбанк" обмежили в можливості роботи, потім забрали кошти - і тільки потім щось компенсували. Ми також можемо діяти подібними методами, наприклад, компенсувати приміщення тим російським банкам, які покинуть наш ринок", - резюмував Володимир Лановий.
Головне, за його словами, не намагатися встигнути все за один день. Навпаки, треба налаштовуватися на тривалу і копітку роботу. Але в підсумку вона обов'язково дасть позитивні результати.
І при цьому правильно розставляти пріоритети. Адже фактор війни сьогодні дестабілізує банківський ринок не менше, ніж помилки регулятора.