За опалення - дві тисячі гривень, за гарячу воду - за двісті: все про підвищення тарифів у Харкові. Цього літа і на початку осені в Україні знову будуть підвищуватися тарифи на комунальні послуги. Перше і найбільш значне подорожчання очікується вже з 1 липня – ціни на опалення та гарячу воду злетять майже в два рази. Щоб суми в платіжках, які прийшли з настанням холодів, не стали справжнім шоком, підготуватися до них краще заздалегідь, причому не тільки морально, але і продумати заходи по економії.


Отже, як вже згадувалося, з 1 липня зростуть тарифи на опалення і гарячу воду, а з 1 вересня – на електрику.


Газ подорожчав з 1 травня, а холодна вода з 10 червня. У Кабміні говорили про те, що тарифи на ці послуги будуть ще підвищуватися, однак, регламентуючих документів як і дат поки немає. Всі тарифи встановлює Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики і комунальних послуг.

Опалення

У НКРЕКУ стверджують, що головною причиною зростання тарифів на тепло є квітневе рішення уряду про введення єдиної ціни на газ. Крім того, при підвищенні вартості опалення врахували зростання заробітної плати, збільшення тарифів на електроенергію та інші фактори.

«Чинний середньозважений тариф на тепло для населення становить 534 гривні за 1 Гкал, з 1 липня середньозважений тариф встановлюється на рівні 1043 гривні за 1 Гкал, що відповідає середньозваженому зростанню на 95,3%», – розповідала керівник профільного департаменту НКРЕКУ Світлана Чорних.

У прес-службі КП «ХТМ» пояснюють, що причинами зростання цін стали збільшення вартості природного газу в 2,3 рази; зростання витрат на покупну теплової енергії для виробництва та надання населенню послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання від ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» на 115%; підвищення вартості електроенергії на 32,9%; зростання рівня мінімальної зарплати у 1,2 рази (з 1218 до 1491,7 гривні).

У Харкові абоненти, у будинках яких встановлені лічильники, як і ті, у кого приладів обліку немає, будуть платити за опалення на 95,7% більше.

Якщо раніше споживачі з лічильниками платили 642,09 гривні за Гкал (з ПДВ), то тепер тариф складе 1256,65 гривні.

А городяни, які живуть у будинках без приладів обліку, повинні будуть викладати вже не 16,42 гривні за квадратний метр площі, а 32,14 гривні. Тобто, тепер за опалення однокімнатної квартири без лічильника загальною площею 32 квадратних метра потрібно буде заплатити 1029 гривень на місяць (до подорожчання – 525 гривень), двокімнатної – площею 44 квадратних метри – 1414 гривень на місяць (до подорожчання – 722 гривні), а трикімнатної площею 64 квадратних метри – 2057 гривень (раніше – 1051 гривня), чотирикімнатної площею 89 квадратних метрів – 2860 гривень (раніше – 1461 гривня).

«Це дуже високі тарифи. Більшість населення не зможе оплачувати наші послуги у повному обсязі. У сформованій ситуації є два виходи. Перший – оформити субсидію, другий – знижувати рівень витрат підприємства на виробництво тепла, а споживачам - більше економити. Але люди, які проживають у багатоповерхових будинках, є заручниками ситуації і реально економити зможуть тільки всі разом, окремою квартирою економити теплову енергію нереально», - коментував подорожчання гендиректор КП «ХТМ» Сергій Андрєєв.

На підприємстві обіцяють продовжити встановлення в будинках теплолічильників, регулюють температуру в приміщенні в залежності від температури на вулиці. Для споживачів ця послуга безкоштовна. Гроші на ці цілі поки знаходять власні і планують залучати кредит від Світового банку.

У прес-службі «ХТМ» відзначають, що теплолічильники є вже в 30% будинків, і черга на їх безкоштовну установку на даний момент сягає двох років.

«Ми встановлюємо лічильники за кошти підприємства, зекономлені за рахунок пільги щодо сплати податку за землю. Цього недостатньо. Дають лічильники економію? Складно говорити. До цього року після встановлення деякими приходили рахунки більші, ніж раніше по нормі. Зараз у нас діє двоставковий тариф – якщо раніше платили цілий рік, і абонплату в теплі місяці, то з минулого року люди платять за тепло лише в опалювальний сезон. Лічильники – це не економія, а реальне споживання», - пояснили в тепломережах.

Зазначимо, що для різних регіонів і міст тарифи різняться. Для порівняння, у столиці їх підняли більш, ніж у два рази - кияни будуть платити 1416,96 гривні за Гкал або 32,97 гривень за квадратний метр.

Гаряча вода

Паралельно з опаленням, з 1 липня НКРЕКУ піднімає тарифи на гарячу воду – також на різний відсоток в залежності від регіону.

У Харкові для квартир з полотенцесушителями він складе 74,67 гривні за метр кубічний (з ПДВ) (зараз - 40,92 гривні, зростання – на 82,5%), а без полотенцесушителей - 69,01 гривні кубічний метр (зараз - 38,02 гривні, зростання на 81,5%).

У місті як і раніше діє норма споживання гарячої води – 3 кубічних метра на людину на місяць. Тобто, за звітний період з кожного мешканця квартири буде стягуватися плата в розмірі 207,03 або 224,01 гривні (залежно від наявності рушникосушки).

Економічні обґрунтування такого зростання тарифів НКРЕКУ надала ті ж, що і для опалення. А платіжки з новими цінами за гарячу воду харків'яни отримають вже в серпні.

Холодна вода

16 червня ЗМІ повідомили, що НКРЕКУ прийняла чергову постанову, яким підвищуються тарифи на холодну воду та каналізацію – на 5-50% залежно від регіону.

«Рішення ухвалено», - процитував глава Нацкомісії Дмитро Вовк .

У КП «Харківводоканал» розповіли, нові тарифи на холодну воду в Харкові набули чинності з 10 червня, згідно з постановою НКРЕКУ № 645 від 21.04.2016.

«У кожному регіоні тарифи можуть бути введені в різні терміни. У Харкові вони підвищилися з 10 червня і поки ніякої іншої інформації у нас немає. Якби вона з'явилася, підприємство було б зобов'язане її оприлюднити в найкоротші терміни», - пояснили у водоканалі.

Тепер холодна вода стоїть 6,99 гривні за кубічний метр (з 1 січня 2016-го тариф становив 6,3 гривні, зростання на 9,9%), а каналізація – 3,72 гривні за кубічний метр (з 1 січня – 3,36 гривні, зростання на 9,7%).

Норми споживання і відведення води залишаються незмінними і залежать від типу житла. Для квартир з водопроводом, каналізацією та централізованим гарячим водопостачанням (також з бойлером) вони складають 11,1 кубічних метра на людину на місяць.

При цьому для споживачів, які не отримують послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), включаючи жителів приватних будинків, діють тарифи, введені з 1 січня.

«Діючі тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення покривають підприємству витрати подачі питної води до зовнішнього обрізу будівлі, водовідведення без використання внутрішньобудинкових мереж. Однак, діючі тарифи не включають витрат, пов'язаних з нарахуванням, обліком та збором платежів послуг, а також витрат на проведення планових періодичних повірок, обслуговування і ремонт квартирних приладів обліку холодної води, в тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, розпломбування та опломбування. До тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води та послуги з централізованого водовідведення вищенаведені витрати включені», - йдеться в повідомленні, опублікованому на сайті «Водоканалу».

Електрика

Підвищувати вартість електроенергії НКРЕКУ вирішила в п'ять етапів. Три з них вже позаду, але попереду ще два.

З 1 вересня 2016 року тарифи виростуть в середньому на 23%. За 1 кВт/год доведеться платити 0,714 гривні (при споживанні до 100 кВт/год) і 1,29 гривні (при споживанні понад 100 кВт/год).

Останнє, згідно вказаної постанови, зростання цін запланований на 1 березня 2017 року: за 1 кВт/год доведеться платити 90 копійок (при споживанні до 100 кВт/год) і 1,68 гривні (при споживанні понад 100 кВт/год).

У зв'язку з цим у «Харківобленерго» городянам нагадують про можливості заощадити - замінити лампи розжарювання енергозберігаючими, використовувати пральні і посудомийні машини тільки з повним завантаженням, вимикати з розеток всі електроприлади після їх використання, а також світло в кімнатах, коли він не потрібен.

Газ

До 1 травня обсяг газу до 1200 кубометрів в опалювальний сезон коштував 3600 гривень, а більше 1200 кубометрів, а також не спожитий в опалювальний сезон газ оплачувався за ціною 7188 гривень за тисячу кубометрів.

З 1 травня за рішенням Кабміну єдина ціна на газ для населення становить 6879 гривень за тисячу кубічних метрів. Також скасовано пільгова ціна для населення в опалювальний сезон - тепер незалежно від сезону і обсягу спожитого блакитного палива люди будуть платити 6879 гривень за тисячу кубометрів.

Тобто, вартість газу фактично зменшилася на 300 гривень за тисячу кубометрів, але саме в опалювальний сезон вона зросла на 80%.

Як заявляв у кінці квітня прем'єр Володимир Гройсман, уряд і надалі буде підвищувати тарифи на газ для населення до економічно обґрунтованого рівня в рамках виконання зобов'язань України перед МВФ.

«Тарифи на газ будуть відповідати його собівартості. Іншого шляху просто немає. «Економічно необґрунтовані тарифи – привід для жорсткої корупції. Це десятки і сотні мільярдів, зароблені людьми, які зараз розповідають, що у них за душею немає жодної гривні», – заявив Гройсман.

Субсидії

Найбільш ефективним способом знизити суму в рахунках за ЖКГ-послуги є оформлення субсидії, тому тим, хто досі не оформив державну допомогу, фахівці радять це зробити якомога швидше.

На думку віце-прем'єра Павла Розенка, система субсидій у минулий опалювальний сезон «базове завдання виконала» - допомогу отримували 5,5 мільйона українських сімей, а піки опалювального сезону її розмір досягав 1400 гривень на місяць.

Зараз Кабмін планує експеримент – монетизацію субсидій у пілотному місті Калуш. Жителям міста допомога буде нараховуватися на картки «Ощадбанку», якими можна буде розрахуватися лише за комунальні послуги. Під кінець опалювального сезону гроші, які залишилися на картці, можна буде монетизувати: зняти готівкою і використовувати на свій розсуд. Через два опалювальних сезони ця система може запрацювати по всій країні.

Як повідомляв губернатор Харківщини Ігор Райнин, в області субсидію отримують 400 тисяч сімей – фактично третина від усіх домогосподарств регіону.

А в облстаті надали такі дані: в травні мешканцям області представили допомогу на загальну суму 100,7 мільйона гривень, а її середній розмір на сім'ю у травні склав 337 гривень.