Докладніше про результати ЗНО-2016 та про фактори, що впливають на них, розповіли Вадим Карандій, директор Українського центру оцінювання якості освіти, та Олена Онаць, старший науковий співробітник відділу економіки та управління загальною середньою освітою Інституту педагогіки НАПНУ.
- Який рівень знань і з яких предметів продемонстрували цьогоріч випускники?В. Карандій: - З української мови майже 56% випускників отримали оцінки достатнього та високого рівнів, 31% - середнього, 13% - початкового. Із математики 46,5% учасників отримали оцінки достатнього та високого рівнів навчальних досягнень. З історії України результати цих рівнів мають 35% випускників.
- Чи можемо порівняти ці дані з тими, які були в попередні роки?- Цьогорічні результати з української мови трохи кращі, ніж попереднього року. А от із математики - ні, проте вони виявилися ліпшими порівняно з результатами з історії України (раніше, зазвичай, було навпаки). Річ у тому, що цього року ЗНО з математики або з історії України - на вибір - було обов'язковим для кожного випускника. Більшість вибрала другий, але частина з цих випускників не була мотивована вступом. Просто вони мали обов'язково пройти тест і для них легшим предметом здавалася історія. Тому в цілому результати тесту з історії України виявилися гіршими, ніж тесту з
математики.
- Діти з яких областей мають кращі бали за тести?О. Онаць: - Найкращі результати отримали випускники столиці, а також Львівської, Тернопільської та Харківської областей. Найнижчі результати - у Закарпатській і Чернівецькій областях, там дуже багато представників національних меншин, які часто погано розмовляють як державною, так і
російською мовою. У цих областях чимало дітей ромів. Вони зазвичай добре відвідують початкову школу, але далі вчитися не хочуть.
В. Карандій: - Додам, що найвищі результати ЗНО з хімії зафіксовані не в столиці, а у Львівській області. Там результат зовнішнього незалежного оцінювання від 160 до 200 балів отримали 42% учасників, тоді як у Києві - 32%.
- Чи мають сільські діти можливість отримати ті самі знання, той самий рівень підготовки, який мають школярі в містах?В. Карандій: - Випускники міських загальноосвітніх навчальних закладів продемонстрували в цілому достатній і високий рівні навчальних досягнень. З української мови такий рівень мали 68% випускників, з історії України - 45%, з математики - 56%. А от у навчальних закладах, розташованих у селах, переважають початковий і середній рівень. З української мови такий рівень отримали 63% випускників, з історії України - 77,5%, з математики - 72%.
Рівень вимог навчальних програм скрізь однаковий, але фактор оточення (в тому числі соціального) має свій вплив. Також впливає різний підхід до здобуття високих показників. Так, у Харківській області дуже хороші результати у містах, особливо в самому Харкові. Села мають значно гірші
показники. А от, наприклад, у Львівській області різниця між містом і селом набагато менша. Думаю, що це завдяки засадничим основам, ментальності. У цьому регіоні до освіти ставляться з повагою як у місті, так і в селі.
О. Онаць: - Звичайно, у сільських дітей немає таких можливостей, як у міських. У містах батьки дуже часто наймають своїм дітям репетиторів. Крім того, у великих містах є можливість ходити на підготовчі курси. Також діти можуть вчитися у ліцеях, гімназіях, колегіумах, де якість знань вища. І це закономірно. По-перше, через відбір дітей у ці заклади. По-друге, вимоги, які ставляться до таких закладів управліннями освіти і самими працівниками, є вищими. По-третє, тут педагоги приділяють більше уваги інноваційним методам навчання. Не дивно, що 79% випускників ліцеїв, гімназій, колегіумів показали високий і достатній рівень із мови та літератури. З історії - дещо нижчий рівень - 57%, з математики -- 70%.
- Як у принципі можна покращити знання учнів?О. Онаць: - З огляду на результати дітей, які навчаються у Малій академії, бачимо, що в нас дуже багато талановитих школярів, яким просто потрібна підтримка. Кожна дитина чимось обдарована, але для того, щоб виявити цю обдарованість, потрібні відповідні умови, а не застарілі технології та комп'ютери. Сучасні діти інші, ніж попередні покоління, треба встигати подавати їм знання на сучасному рівні. А для цього слід інакше готувати вчителів. Між вчителем та учнем мають бути партнерські стосунки.
Також результати залежать від підручників, матеріальної бази, змісту освіти. Сподіваюся, що навчальні програми найближчим часом будуть розвантажені. Старшій школі треба зменшувати кількість предметів, бо не можна вивчити 20 наук однаково якісно. Надто багато імен і фактів. Це
нікому не потрібно. Можливо, результати стануть кращими, коли ми розділимо старшу школу й вона стане профільною. Це дасть змогу дітям реалізувати себе. Однак якшо при цьому не буде реального нормального ресурсного забезпечення, то результату не буде. Загалом мають відбутися серйозні
системні зміни. Сидіти, склавши руки, не можна.
