Недосконала система пенсій – це одна з головних причин дефіциту бюджету. Щороку держава витрачає більше 100 мільярдів гривень на допомогу Пенсійному Фонду. Уряд анонсував реформу системи у 2017 році. Чому в Україні назріла така проблема і чи готова влада на радикальні рішення?
Старіння нації
Проблема пенсій назріла вже давно. Причини її досить очевидні: після розпаду СРСР, Україна опинилася в пастці старої системи. Треба було перейти від планової економіки до ринкової. Молода українська держава не змогла плавно здійснити цей перехід, тому ми і досі відчуваємо наслідки тієї кризи, що вдарила по економіці у 90-их роках. Різке збідніння населення створило нового ворога пенсійної системи – стрімке старіння нації. Ще у 1991 році українців було 51 мільйон, у 2004 – 47 мільйонів, зараз нас залишилось лише 42 мільйони.
Цей процес неминуче привів до того, що кількість працюючого населення різко зменшилась. І це при збільшенні кількості пенсіонерів. А далі буде лише гірше, адже за прогнозами, до 2050 року населення України скоротиться до 36 мільйонів. Тобто народжуватись буде мало, працюючих буде все менше, а це означає, що підтримувати Пенсійні фонди буде практично нікому. Це породжує складну фінансову перспективу для економіки, передає Ukr.Media.
Серйозна складова дефіциту бюджету
Станом на 2017 рік у бюджеті закладено дотації у Пенсійний Фонд розміром в 140 мільярдів гривень. Це нечувана сума, яка тягне економіку до низу. Такі величезні кошти можна було б використати на покращення добробуту, створення нових робочих місць. У розвинутих країнах працююча людина відкладає гроші у Пенсійний фонд протягом всього свого життя. Більше того, там у людей є вибір між кількома фондами одразу, тому вони можуть обирати умови на яких будуть відчислятись гроші із зарплатні.
В Україні все інакше. Є один державний фонд, який має структуру, що не дозволяє йому існувати без дотацій з бюджету. Внески туди сплачує не громадянин на пряму, а роботодавець. «Єдиний внесок» здебільшого невидимий для звичайних робітників є додатковим навантаженням на підприємця. Крім того, причинами збитковості Пенсійного Фонду є система пенсійного віку, де величезна кількість громадян виходить на пенсію значно раніше, часто через професію, або інші особливості трудового стажу.
Без змін не обійтись
Міжнародний валютний фонд постійно наголошує, що пенсійна реформа необхідна. Особливо різко їх позиція впливає на українську владу, коли приходить час отримувати кредит. Проте можновладці якимось чином зуміли знайти способи обійти головну вимогу МВФ: підвищити пенсійний вік. Зараз він складає 60 років для чоловіків і 55-60 років для жінок.
За прогнозами фонду, аби зменшити дефіцит бюджету, потрібно підняти цей поріг щонайменше до 65 років. Вони посилаються на те, що в деяких країнах ЄС цей вік досягає 67 років. Проте прем'єр-міністр Володимир Гройсман відмовляється йти на такі умови. На засіданні уряду 8 лютого він заявив, що різке збільшення пенсійного віку не дасть якісного ефекту. На його думку, 60 років – це оптимальний вік, адже тривалість життя просто не дозволяє підвищувати цю цифру. Чиновник посилається на досвід Польщі, де зміна порогу виходу на пенсію не дала жодного результату.
Влада анонсувала пенсійну реформу у 2017 році
На тому ж таки засіданні уряду 8 лютого, Володимир Гройсман анонсував кардинальну зміну пенсійної системи. За його словами, народ нарешті побачить, що влада піклується про нього. Порядок нарахування буде як ніколи чесним і справедливим.
В середині січня на сайті Кабміну з'явилась новина про шокову пенсійну реформу. Повідомлення швидко видалили, але вже можна робити припущення щодо характеру майбутніх змін. Наприклад, можна буде офіційно купити собі страховий стаж. Ця новація стосується громадян, що працювали за кордоном. 15 років страхового стажу коштуватимуть 130 тисяч гривень.
Можливо, з'явиться норма, за якою люди не зможуть працювати і отримувати пенсію одночасно. Кардинально зміниться нарахування пенсії за вислугою років і система надбавок. Після 25 років роботи на пенсію зможуть йти лише військові, а надбавки скасують взагалі. Більшість подібних новацій викликають невдоволення в українців.
Потрібно вчитись співіснувати з новою системою
Насправді пенсійна реформа вже почалась. Українська влада розпочала роботу над нею з чисто косметичних змін. До прикладу, було серйозно оновлено список професій, які дозволяють виходити на пенсію раніше. Цей список явно застарів, адже там були присутні види зайнятості, які перестали існувати або стали менш небезпечними через технічний прогрес.
До таких відносяться, наприклад, рентгенологи. Це лише перші кроки перед прийняттям серйозних пакетів змін, які неминуче вплинуть на кожного українця. Важливо, аби влада провела реформу максимально прихильно до інтересів нужденних прошарків населення, а Пенсійний фонд не перетворювався на «чорну діру», яка витягує величезні гроші з державної скарбниці.
В той же час, населення повинне зрозуміти, що такі зміни просто необхідні, адже вони знищують нашу економіку зсередини. Україна потребує пенсійну реформу, бо неодмінна складова нормальної держави – це впевненість у тому, що кожен отримає гідну винагороду за свою чесну багаторічну працю.
