Як у місцевості, де відбулася найбільша атомна аварія у світовій історії, може з'явитися шанс на відродження, передає Ukr.Media.
У квітні 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух реактора. В атмосферу була викинуто величезна маса радіоактивних речовин.
Ця аварія стала найстрашнішою в історії атомної енергетики: радіоактивні опади випадали навіть в Уельсі, а навколо самої електростанції була організована зона відчуження.
Сьогодні зона відчуження Чорнобильської АЕС займає територію в 2600 квадратних кілометрів.
Колись тут жили 120 тисяч осіб - в основному в містах Прип'ять і Чорнобиль. Однак сьогодні в цих краях немає ні душі.
За зоною зберігається статус закритої території, оскільки високий рівень забруднення, як і раніше, робить її непридатною для проживання чи сільськогосподарського використання.
Після аварії на четвертому енергоблоці три інших реактора продовжили ще деякий час працювати, забезпечуючи Україну необхідною енергією. Останній, третій з них був виведений з експлуатації лише в грудні 2000 року.
У зоні відчуження знаходиться кілька гарячих радіаційних точок, проте у разі нетривалого перебування вона порівняно безпечна.
Більш того, з урахуванням унікального біорізноманіття цієї місцевості і інтересу, який вона викликає, у 2011 році зону відчуження офіційно визнали туристичним об'єктом.
А тепер, коли встановлено новий аварійний саркофаг, в якому пошкоджений реактор запечатаний на найближчі сто років, тут, схоже, починається нове життя.
Довколишні міста були повністю евакуйовані через кілька годин після аварії - жителі покинули свої домівки назавжди.
На початку цього року міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак оголосив про плани створення в зоні відчуження масштабного комплексу сонячної електроенергетики.
"На першому етапі будуть встановлені сонячні панелі загальною потужністю один гігават", - повідомив представник міністерства, прогнозуючи в майбутньому збільшення потужності нового енергокомплексу.
Відомо, що поле площею 10 гектарів, обладнане фотоелектричними панелями, виробляє близько 5 мегават. (Для порівняння: футбольне поле стадіону "Олд Траффорд", де проводить матчі "Манчестер Юнайтед" (0,7 га), могло б постачати лише 0,35 мегавати.)
Значить, для того, щоб генерувати гігават потужності, сонячним батареям потрібно площу в 2023 га, тобто трохи більше 20 квадратних кілометрів.
Що ж, в зоні відчуження багато вільної землі.
Ідея побудувати сонячну електростанцію в зоні відчуження народилася не на порожньому місці.
"Це рішення було обумовлено наявністю мережі ліній електропередач, які практично не завантажені і розташування яких дозволяє підключитися до електромережі при мінімальних витратах", - говорить представник міністерства.
Крім вже існуючої інфраструктури, завдання полегшує наявність у прилеглих населених пунктах профільних фахівців.
Аргумент на користь електростанції - і той факт, що земля в зоні відчуження непридатна для сільськогосподарського використання через залишки радіоактивних речовин.
Фотоелектричні панелі виробляють електроенергію за рахунок того, що фотони сонячного світла вивільняють електрони в верхньому шарі кремнію, після чого ці електрони перетікають в нижній кремнієвий шар, створюючи електричний струм.
"Сонячні батареї досить складні у виробництві, але в той же час відносно прості за формою і стійкі до зносу і пошкоджень", - говорить Алан Томсон, керівник глобального напрямку енергетики в інженерно-консалтингової компанії Arup.
Завдяки цим характеристикам сонячні панелі ідеально підходять для виробництва електроенергії у віддалених або важкодоступних районах.
Існує більше 40 видів сонячних панелей, що розрізняються за технологією виробництва. Принцип їх роботи схожий, але одні більш ефективні, ніж інші.
Так як зона відчуження досить обширна, український уряд, швидше за все, вибере найбільш економічно вигідні довговічні типи сонячних батарей. Остаточне рішення буде прийнято за результатами техніко-економічного обґрунтування.
Зона відчуження Чорнобильської АЕС лежить приблизно на тій же широті, що і південь Англії. Для цього поясу характерні відмінні умови для виробництва сонячної енергії влітку і менш підходящі - в зимові місяці.
