За 2016 рiк вони становили 3%, передає Ukr.Media.
"Ми бачимо позитивну тенденцiю в торгiвлi з ЄС, -- зазначила газеті Експрес Наталiя Микольська, заступник мiнiстра економiчного розвитку i торгiвлi. -- Україна ввiйшла до топ-3 країн, якi фактично годують ЄС, тобто поставляють агропродукцiю".
-- Про експорт якої саме аграрної продукцiї йдеться?
-- Україна є найбiльшим постачальником до Європейського Союзу насамперед зерна,-- каже Богдан Шаповал, голова ради з питань експорту продовольства "Ukrainian Food Export Board" (UFEB). -- Далi його переробляють у сумiшi з твердих та м'яких сортiв пшеницею на борошно, з якого виготовляють iталiйськi та iспанськi макарони й iншi продукти харчування.
Також Україна є одним iз найбiльших постачальникiв олiї, яку використовують у масло-жировiй продукцiї, що її виробляють уже в ЄС.
Таким чином, сказати, що потрапляння в трiйку найбiльших експортерiв до ЄС є великим досягненням, не можна. Ми потрапили туди найперше завдяки сировинi.
-- А чи багато експортуємо товарiв iз доданою вартiстю?
-- За даними нашої органiзацiї, на кiнець 2016 року частка продукцiї з доданою вартiстю (готової або напiвготової, скажiмо, у формi напiвфабрикатiв), яку експортували з України, становила лише 15% загального аграрного експорту. Це були, наприклад, молочнi, м'яснi, борошняно-крупомельнi продукти та iншi товари з високим рiвнем доданої вартостi.
-- Протягом останнiх рокiв агросектор займає одне з провiдних мiсць серед секторiв, якi дають країнi валюту.
-- Загалом аграрний експорт займає 40% у валютному виторгу України. Оскiльки кошти надходять, як я вже сказав, передусiм вiд продажу зерна та олiї, то цей бiзнес не створює багато робочих мiсць. I це не масовий готовий продукт iз доданою вартiстю, а сировина.
-- У такому разi чи справдi Україна годує Європу?
-- Так, якщо розглядати нашу країну як сировинний придаток чи колонію
-- Експорт з України до ЄС зростає. У тому числi й експорт продукцiї з доданою вартiстю. Однак темпи недостатнi для того, щоб компенсувати хоча б втрату росiйського ринку, а також ринку Середньої Азiї, що нинi вiдбувається шаленими темпами. Проблема найперше логiстична. Постачання продукцiї до Казахстану, Азербайджану та iнших країн Середньої Азiї неможливо нормально здiйснювати через те, що Шовковий шлях, яким вихвалявся Мiнекономрозвитку, не дiє.
Вiн не є в 2,5 раза ефективнiшим, нiж старий шлях, який пролягав через Росiю. Вiдповiдно, наша продукцiя через дорожнечу цього шляху не конкурентна, й тому її витiсняють товари росiйських виробникiв.
-- Якi перспективи в України цього року в планi експорту агропродукцiї до ЄС?
-- У 2017 роцi пiд егiдою Свiтового банку та Мiжнародної фiнансової корпорацiї ми запустили проект iз допомоги українським пiдприємствам у проходженнi аудиту щодо виходу нашої яловичини на ринки Євросоюзу. Це лише одна з можливостей збiльшення експорту готової продукцiї. Однак українська яловичина вийде на ринок ЄС не ранiше нiж у 2018 роцi.
