Озброєння країни: заводи є, але немає конструкторської школи створення бойової авіації.

Україна має намір створити власний багатоцільовий винищувач, який повинен знизити залежність вітчизняних Повітряних сил від російського авіапрому. Легкий бойовий літак (ЛБС) оснастять турбореактивними двигунами, які виробляються в Запоріжжі. Втім, експерти застерігають від ейфорії: в Україні немає конструкторської школи, необхідної для створення бойової авіації. Крім того, сам процес розробки власного винищувача занадто дорогий. Навіть найбагатші країни в подібних випадках не обходяться без зарубіжних інвестицій, передає Ukr.Media.

ПЛАНИ. Про те, що в Україні буде створюватися власний багатоцільовий винищувач, повідомила інформаційна група Jane's (IHS Jane's Defence Weekly), що спеціалізується на оборонній тематиці. За даними аналітиків, вже існують ескізи попереднього проекту такого літака. Він буде нагадувати радянський винищувач МіГ-29, який активно експлуатується не тільки ЗСУ, а й арміями більш ніж 20 держав, включаючи, звичайно ж, Росію. ЛБС буде оснащений турбореактивними двигунами АІ-322Ф, розробленими на запорізькому підприємстві "Івченко-Прогрес". Характеристики цих двигунів, за даними Jane's, зроблять український літак приблизно порівнянним з тайванським винищувачем AIDC F-CK-1, який має дальність польоту до 1,1 тис. км і здатний розвивати максимальну швидкість в 2,2 тис. км/год . Якщо це так, то ЛБС поступатиметься МіГ-29, який розвиває швидкість до 2450 км/год і має практичну дальність польоту до 1430 км.

Передбачається, що ЛБС повинен знизити критичну залежність українських Повітряних сил від російського авіапрому. Як повідомив "Сегодня" експерт з питань ВПК, колишній заступник гендиректора "Укроборонпрому" Максим Глущенко, після розпаду СРСР Україні дістався 1100 бойових літаків всіх видів. А станом на кінець 2015 року в складі Повітряних сил України налічувалося всього 207 бойових і навчально-бойових, а також 45 транспортних і спеціальних літака. Всі виробники основних бойових літаків, якими оперують ЗСУ, залишилися на території РФ. Наша країна отримала в спадок авіаремонтні підприємства, а концерн "Антонов" спеціалізується на створенні пасажирських і військово-транспортних літаків.

Тема створення українського винищувача піднімається не вперше. За словами Максима Глущенка, в квітні минулого року на держпідприємстві "Івченко-Прогрес" президенту Петру Порошенку показали проект українського багатоцільового винищувача з двома двигунами. "При цьому зазначалося, що "розробка нового винищувача знаходиться на стадії ескізного проекту", а за характеристиками і призначенням літак буде близький до російського винищувача МіГ-35, китайського FC-1 Xiaolong і шведського JAS 39 Gripen. Ще раз підкреслю – на стадії ескізного проекту. тобто це навіть не початок шляху, а якийсь попередній проект. Тепер з'явився новий ескіз чи винищувача, чи легкого бойового літака з дивними заявленими характеристиками, які не дотягують до тих машин, на які нібито рівняються", – пояснив Максим Глущенко.

За його словами, крім проектів та ескізів, була спроба перейти і до практичних речей. Наприклад, у 2012 році йшлося про розробку в Україні машини на базі китайського надзвукового навчально-тренувального літака L-15 з українським двигуном і озброєнням. "Але ця робота теж заглохла, і зараз Китай самостійно реалізує подібний проект", - уклав Максим Глущенко.

І, нарешті, в кінці травня 2016 року заступник начальника озброєння ЗСУ Владислав Шостак повідомив про існування замовлення на виробництво бойового літака. Виконавцем цього проекту повинен стати АНТК "Антонов", а двигуни вироблятиме запорізьке підприємство "Мотор Січ".

РЕАЛЬНІСТЬ. Незважаючи на всілякі проекти, за словами директора інформаційно-консалтингової компанії Defence Express Сергія Згурця, зараз немає ніяких даних про те, що Україна займається створенням власного винищувача. "Немає сформульованого технічного завдання і розуміння того, який саме літак ми повинні будувати", – пояснив Згурець. За його словами, зараз йде мова про модернізацію наявних літаків для того, щоб вони могли ефективно вражати наземні цілі: "Також стоїть завдання створення зразків нового авіаційного озброєння і продовження ресурсу старого".

Ці завдання поступово вирішуються. Наприклад, в лютому президент Петро Порошенко повідомив про успішні випробування нових українських авіаційних 57-мм ракет. Вони спроектовані для ударних вертольотів і літаків і призначені для ураження наземних цілей. "Лише півсекунди потрібно, щоб випустити повний блок з 20 ракет", – зазначив глава держави.

Крім того, армія вже має в своєму розпорядженні літаки, модернізовані на українських підприємствах. Так у літака МіГ-29МУ1 збільшена на 20% дальність виявлення повітряних цілей – до 100 км в передній півсфері і до 45 км в задній. Покращені авіаційні ракети виробництва держкомпанії "Артем", встановлені на цьому винищувачі, мають дальність пуску до 95 км. Модернізований штурмовик Су-25М1 тепер вміє вражати наземні цілі, навіть якщо пілот їх не бачить, здатний діяти вдень і вночі, в умовах недостатньої видимості і навіть не виходячи з хмар. У три рази збільшена висотність застосування зброї Су-25М1, що знижує ймовірність ураження штурмовика зенітними засобами супротивника. А часткова модернізація важкого винищувача Су-27 підвищила точність ураження наземних об'єктів і дальність виявлення повітряних цілей. "За інформацією Міноборони, в цьому році планується модернізувати та відремонтувати близько 60 літаків і вертольотів Повітряних сил", – зазначив Максим Глущенко.

А от створити з нуля власний винищувач Україні заважає відсутність потрібної конструкторської школи і досвіду подібних робіт, вважає член парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Дмитро Тимчук. "Немає сумніву, що ми зможемо зробити такий літак. Двигуни ми робимо, корпус теж, а ось з електронним обладнанням будуть проблеми. Наших технічних можливостей абсолютно недостатньо для того, щоб зробити весь комплект авіоніки на сучасному рівні", – вважає Дмитро Тимчук. На його думку, в такій справі не можна обійтися без закордонної участі, тим більше що в світі знайдеться чимало охочих допомогти нам начинити літак електронікою.

Такої ж думки дотримується і Максим Глущенко. Він нагадав, що розробка бойових літаків – справа довга і дорога, а значить вимагає кооперації. За його словами, фінансування проекту створення шведського багатоцільового винищувача JAS 39 Gripen почалося в 1980 році, але пройшло цілих 17 років, перш ніж цей літак був прийнятий на озброєння шведськими ВВС. "Звичайно, часовий проміжок може бути значно коротше, але мінімально він складе близько 10 років", – зазначив Максим Глущенко.

Експерт також навів приклад, пов'язаний з американським літаком F-35. Цей проект обійшовся платникам податків більш ніж в $ 400 млрд. У 2016 році Дональд Трамп розкритикував програму створення F-35 через її дорожнечу, після чого компанія Lockheed Martin погодилася знизити вартість одного винищувача F-35 в 2019 році до $ 85 млн (вартість окремих модифікацій F-35 досягала $ 161 млн). Відзначимо, що в Україні модернізація одного МіГ-29 до рівня МУ1 станом на 2012 рік коштувала $ 2 млн.
"При нашому досить обмеженому фінансуванні обов'язково потрібно розглядати варіанти пошуку інвесторів. Ви можете уявити, якими ресурсами володіє Китай, але, наприклад, FC-1 Xiaolong створювався за фінансової участі Пакистану. І тепер ВВС Пакистану активно використовують цей винищувач", – сказав Максим Глущенко .