Мапа корупції: куди зникають українські мільярди

Створене два роки тому Національне антикорупційне бюро (НАБУ), завдання якого — ловити високопоставлених чиновників-хабарників і доводити їх до суду, а також повертати в Україну награбоване ними, продовжують звітувати про свою роботу. Зараз йде накопичення даних про те, в яких країнах світу нечисті на руку чиновники ховають награбоване, передає Ukr.Media.

Вже виявлено за кордоном понад $500 млн (14 млрд грн) виведених грошей, а також тисячі метрів купленої нерухомості вартістю в десятки мільйонів доларів. Всього ж НАБУ веде досудове розслідування 319 кримінальних справах, економічний збиток по яких — понад 85 млрд грн.

 Як видно з інфографіки, топ-десятку улюблених нашими корупціонерами країн очолює Великобританія — туди виведено $210 млн, Кіпр — $110 млн, Австрія — $85 млн і Латвія — $74 млн. Як роз'яснили нам у НАБУ, Британію українські корупціонери люблять тому, що там є податкові пільги, респектабельність юрисдикції банків і простота банківських операцій. На Кіпрі не так престижно, зате там низькі податки і проста фінзвітність.

Банківські операції найчастіше здійснюються через банки Австрії та Латвії, так як місцеві банки працюють швидко. До того ж в Австрії жорстко дотримуються банківську таємницю і неохоче відкривають імена кінцевих бенефіціарів (одержувачів доходів і вигод), а в колишній радянській Латвії найпростіше відкрити банківський рахунок і там розуміють російську мову. У Німеччині та Іспанії фігуранти купують елітну нерухомість, Грецію вибирають з-за подвійного громадянства, дозволеного в цій країні. А Чорногорія набирає популярність завдяки своєму зручному розташуванню біля моря і хорошої екології. Добралися корупціонери також до Віргінських островів (з-за їх лояльною податкової політики) і екзотичного Гонконгу.

За словами Глави НАБУ Артема Ситника, вже встановлені назви комерційних структур з більш ніж 10 країн світу, за участю яких з України незаконно виведено понад 2,27 млрд грн, 428 млн доларів, 4,3 млн євро і 825 тис. фунтів стерлінгів. В угодах підозрюється топ-менеджмент наших держкомпаній, які працюють в нафтогазовій і гірничодобувній промисловості, машинобудуванні, агросекторі та портах.

Кінцевими бенефіціарами зарубіжних компаній — учасників корупційних схем є громадяни України, а самі компанії виконують роль посередників, які за сприяння топ-менеджменту підприємства купують його продукцію за цінами нижче ринкових або, навпаки, поставляє обладнання чи сировину для потреб держпідприємства за завищеними цінами. Отримані злочинним шляхом доходи вивозяться за кордон і використовуються для створення нових схем, а також для фінансування приватних потреб організаторів: покупка нерухомості, оплата навчання дітей, медобслуговування і т. д. НАБУ вже подало 161 звернення до 41 країну, отримано 55 відповідей. Найбільше звернень в Латвію (35), Великобританії (13), Австрію, Швейцарію та Кіпр (по 10).

Політолог Вадим Карасьов вважає, що НАБУ зроблено чимало і не в найкомфортніших умовах: "Не всіх високопоставлених "схемників" можна притягнути до відповідальності, є тертя між НАБУ та спеціалізованої антикорупційної прокуратурою та іншими силовиками. Але головна проблема — не створено Антикорупційний суд, а в звичайних цивільних судах такі справи надовго застряють".

Незалежний банківський експерт Ігор Шевченко каже, що поки успіхи бюро можна вважати такими лише умовно. "Не впевнений, що НАБУ зможе повернути вкрадене за складним багатоходовим схемами колишньої влади — за два роки посаджено всього кілька дрібних хабарників. Бюро має зосередити зусилля на зломі нових схем — це було б куди ефективніше і швидше. Якщо не буде реальних посадок великої "риби", то наші західні партнери, які ініціювали створення НАБУ, можуть залишити Україну без фінансової допомоги".