Останнім часом тема повернення «Укртелекому» в державне лоно стала приводом для активного піару державних мужів.

Нещодавно генпрокурор Луценко повідомив у ФБ: "Печерський суд з метою забезпечення державних інтересів та відшкодування збитків задовольнив клопотання ГПУ про накладення арешту на акції Укртелекому та Трімобу". Дивно, чому Юрій Віталійович не повідомив про долю екс-топ-менеджерів державних "Ощадбанку" і "Укрексімбанку", видали безповоротні кредити під цю мегааферу з "приватизацією" Укртелекому". Тепер він благополучно раскраден. Довести провину Ахметова складно. Організатор афери Дзекон переховується в США, а банкірів ніхто чіпати не буде. Нижче - стаття ТЕМИ, з'явилася у жовтні минулого року.., передає Ukr.Media.

Останнім часом тема повернення нібито ахметівського «Укртелекому» в державне лоно стала приводом для активного піару державних мужів. Особливо бадьоро витийствовал генпрокурор Луценко. Обиватель потирає руки: нарешті-то вкрадене повернуть народу! Чорта з два! З «Укртелекому» вичавили все, що було. План виконано: все вкрадено - можна повертати, разом з боргами.

14 вересня Юрій Луценко наговорив того, що було відомо і до нього, при цьому щось приврав, чогось недоговорив.

«Телекомунікаційна компанія "Укртелеком" була приватизована кіпрською компанією фактично безкоштовно. Про це заявив генеральний прокурор України Юрій Луценко в ефірі 24 каналу, - повідомляє УНІАН .

За його словами, компанія з Кіпру заплатила кілька сотень мільйонів гривень за купівлю "Укртелекому". "Потім під заставу телекомунікаційної компанії був узятий кредит в одному з державних банків України. Пізніше, гроші вивели на цю ж кіпрську компанію", - розповів Луценко.

"Тобто, фактично, "Укртелеком" дістався зловмисникам безкоштовно", - сказав генпрокурор.

Він додав, що як тільки Кіпр повідомить, хто бенефіціар цієї офшорної компанії, цією людиною обов'язково займеться Генпрокуратура.»

Насправді спочатку в схемі сумнівної приватизації «Укртелекому» фігурували послідовно цілих три компанії ЕРІС: австрійська, кіпрська та українська, а також компанія ESU. Хто справжній власник компанії – не відомо. Ймовірно, з тодішньої приватизації «Укртелекому» подкормились багато: Льовочкін, Янукович, Ахметов...

А також екс-глава «Укртелекому» Георгій Дзекон і його права рука Ілля Солодовський. Умови конкурсу склали так, що єдиним реальним претендентом виявилася компанія EPIC Advisors Limited. Остання перепродала «Укртелеком» компанії ESU, якою керував Ілля Солодовський. ESU завершила процедуру приватизаційної схеми, перепродавши «Укртелеком» компанії «СКМ» Ріната Ахметова. Вже на початку цієї каламутної приватизаційної багатоходівки було очевидно: ESU - лише технічний посередник.

Тому заяви генпрокурора з приводу офшорки, ім'я власника якої скоро дізнається наслідок – маячня. Напевно, не дізнаємося. А якщо дізнаємося, то їм виявиться технічний виконавець, як і всі згадані у схемі структури.

Що стосується «безкоштовної приватизації», Луценко перегнув палицю. П'ять мільярдів гривень все ж були сплачені. Решта дійсно взяті в борг у трьох (а не одного) банку в обмін на цінні папери, імітовані під нову компанію. Гроші брали на два місяці і назавжди в «Ощадбанку», «Укрексімбанку» і комерційного «Дельта-банку». Останній – банкрут, два перших змінили топ-менеджмент, відповідальний за видачу неповоротних кредитів.

Ось про це б і слід було говорити генпрокурора. Керівники держбанків, звільнених, але не викритих у змові з власниками «Укртелекому» при належному веденні слідства напевно дадуть свідчення на тих, хто тиснув на них при отриманні кредитів. Далі маховик слідства повинен розкрутитися і привести до вимоги про видачу українським властям Дзекона і Солодовского – вони повністю володіють схемою приватизації і здатні назвати імена тих, хто стояв за нею і хто володіє нині компанією.

Справа в тому, що в свій час Дзекон керував «Укртелекомом» і успішно виводив його із зони прибутковості. У 2010 році його звільнили, але він незримо присутній у телекомунникационном бізнесі України завдяки своїй компанії «Пріоком», впровадженої у галузь настільки щільно, що держава не в змозі замінити її. А сам Дзекон з найближчим помічником Солодовським незабаром після приватизації «Укртелекому» остаточно перебрався до США, де у нього давно діє компанія Priocom Corporation, USA. Представники ФБР відвідували коридори Генпрокуратури, спілкувалися зі слідчими, обіцяли допомогу, але ніякої інформації по Дзекону і Солодовскому так і не надали.

Існувала надія, що прорив станеться після проведення фінансової перевірки банків «Ощад» і «Укрексім» з подальшим притягненням до відповідальності екс-менеджерів держбанків. Але Юрій Луценко вважав за краще про це мовчати, з чого робимо висновок: хвалитися нічим. Одним словом, усі гучні заяви минулих тижнів – голий піар без будь-якої слідчої перспективи.

Не упустили привід попіаритися і ФДМ з Кабінетом міністрів. Раніше голова Фонду держмайна Ігор Білоус направив уряду проект постанови КМ про створення міжвідомчої робочої групи, яка повинна була перевірити не тільки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій телеком-оператора, але і розробити механізм повернення активів підприємства в держвласність. Однак, 5 жовтня за ініціативи першого віце-прем'єра Степана Кубіва створення робочої групи відклали.

Залишається відкритим питання: як можна вирішувати питання власності, немов питання реприватиации вже вирішене, якщо відразу три відомства, які розслідують сьогодні приватизацію «Укртелекому» не прийшли до скільки-небудь певного результату?

Після втечі Януковича непрозорою приватизацією «Укртелекому» зацікавилися правоохоронні органи. На хвилі постреволюційної ейфорії нові власті почали заарештовувати рахунки колишніх високопоставлених чиновників і подавати їх у міжнародний розшук. Одним із приводів стала непрозора приватизація «Укртелекому». Дуже скоро спроби повернути вкрадене зазнали фіаско. На те були дві причини: непрофесіоналізм і корумпованість нових керівників правоохоронних органів.

Так, 12 січня 2015 року у базі розшуку Інтерполу опинилися екс-глава «Укртелекому» Георгій Дзекон і екс-міністр фінансів Юрій Колобов. А вже у травні вони зникли зі списку розшукуваних. Обидва фігурували в одній кримінальній справі про розтрату 220 млн. гривень бюджетних коштів на створення спецзв'язку. Кримінальне провадження відкрито за ознаками злочину «Зловживання владою або службовим становищем» - це ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу. У березні того ж року Колобова навіть заарештували в іспанській Валенсії, але видавати українським властям відмовилися.

Дзекон найняв адвокатське агентство, що входить у трійку найкращих в США. Юристи довели безпідставность звинувачень української влади.

Сьогодні існує як мінімум два не припинених кримінальних виробництва, що стосуються приватизації «Укртелекому». Формально розслідуванням порушень в ході приватизації «Укртелекому» займаються або займалися три організації: Генеральна прокуратура, МВС і СБУ. Ключова роль належить Генеральній прокуратурі. Тут відкрито і в даний момент припинено кримінальне провадження № 22014000000000090 від 25.03.2014 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

Відправною точкою стало розслідування виділення 220 млн. гривень з держбюджету на підготовку і передачу державі так званої «урядової спецзв'язку», що було інвестиційним зобов'язанням набувача «Укртелекому». Проте, ця умова була виписана не досить чітко (на думку слідства, це було зроблено свідомо), після чого відбулася низка судових розглядів, які можуть тривати ще довгі роки. Цікаво: представник Фонду держмайна, склала обтічні умови приватизації, в судах встав на сторону не держави, а приватизатора, таким чином, покриваючи злочинну недбалість попередніх керівників. Це ставить під великий сумнів успіх розслідування у справі про 220 мільйонів і робить судову перспективу справи дуже туманною. Сьогодні звинувачення Солодовскому з Дзеконом, які стояли біля керма приватизації «Укртелекому» просто не було за що пред'явити.

Також, про участь у розслідуванні порушень при приватизації «Укртелекому» побічно заявляв свого часу глава МВС Арсен Аваков. Однак, жодних свідчень активної участі МВС у розслідуванні немає.

А першою про розслідування справи про розтрату 220 млн. гривень держбюджету на створення спецзв'язку в 2014 році заявило СБУ. Сьогодні ж СБУ проводить слідство у кримінальному провадженні № 22015000000000257 від 02.09.2015 за частиною 2 ст. 364 Кримінального Кодексу України (зловживання службовим становищем) за фактом приватизації 92,791% держпакета акцій ВАТ «Укртелеком» за заниженою вартістю. Втім, реальних слідчих дій спецслужба не веде. Це підтверджує формальний відповідь на мій інформаційний запит в СБУ по суті кримінального розслідування. Все покрито мороком таємниці слідства, так сказати. Що здорово допомагає приховувати власну бездіяльність. Крім того, в Єдиному реєстрі судових рішень немає жодного рішення за запитом слідства СБУ, стосується компанії ЕСУ. Зате є близько двох десятків рішень суду на запити слідчих прокуратури на проведення оперативно-розшукових заходів, доступ до баз даних операторів мобільного зв'язку та до документів державних банків, що видали компанії ЕСУ мільярдні кредити без повернення...

У пресі неодноразово згадувалися слідчі дії ГПУ щодо «Укртелекому»: арешти рахунків Януковича, Азарова, Колобова і навіть рахунки матері останнього в розореному «Фидобанке». Прокуратура допитувала Геннадія Резнікова, голови Державної служби спецзв'язку при президенті Януковичі, який, до речі, тісно співпрацює зі слідством, а також заступника міністра Колобова – Анатолія Мярковського.

Але навіть кримінальне провадження Генеральної прокуратури сьогодні призупинено: щоб не минули встановлені законом строки розслідування за той час, поки слідчі дії не проводяться. Адже після цього кримінальну виробництво необхідно буде закрити без засудження винних. А розслідувати поки нічого: прокурорське слідство не може домогтися належної реакції НБУ на дії керівників державних «Ощадбанку» і «Укрексімбанку», дозволили вкрасти у держави понад 5 млрд. грн. при приватизації «Укртелекому». Ось про це і слід було б заявляти Юрію Луценку, а не проголошувати пустопорожні переможні реляції.

Але якщо реальних результатів слідчих ні, проблему намагаються вирішити «спадковими» методами. Ще 31 березня побачили світло рішення Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації, яка з'ясовувала законність приватизації «Укртелекому». Результатом роботи комісії стали рекомендації, фактично дають світло незаконної реприватиации компанії. Зокрема, Кабміну рекомендовано забезпечити передачу в держвласність виділеної телекоммережі спецпризначення (ТССН) і підготувати позови щодо повернення 220 млн грн держкоштів, витрачених на її створення.

Але це також є предметом розслідування. І все в цій історії дуже неоднозначно. Як ми вже говорили, умови приватизації були виписані настільки розпливчасто, що пред'явити обґрунтовані претензії новим власникам вкрай складно.

І ще, комісія доручила Фонду держмайна спільно зі Службою безпеки України та Держслужбою спецзв'язку і захисту інформації вжити заходів щодо збереження активів "Укртелекому" та недопущення їх виведення з підприємства. І тут теж відчувається неприхований правовий нігілізм. Жодна кримінальна справа не завершено, обвинувачення не пред'явлені, а спецслужбі доручено втручатися в процес розпорядження приватним власником своїм майном. Це як?

Але і ці рекомендації – не більше ніж балаканина і піар. Насправді, ніхто нічого не робить і не розслідує. А тим часом йде жвава розпродаж що належить «Укртелекому» нерухомості – того єдиного, що залишився в компанії.

Спостерігачі припускають, що по закінченні продажу ліквідних активів «Укртелеком» і справді може бути повернутий державі – порожній, з мільярдними боргами перед державою.

Але про це навряд чи хто-то розповість...

Олег ЄЛЬЦОВ, "Тема"