Податківці знайшли нове джерело поповнення держбюджету — в ГФС "згадали" про податок, який можуть стягувати з продажу українцями своїх старих речей, в тому числі через інтернет, передає Ukr.Media.
Норма, що дозволяє оподатковувати доходи фізосіб від продажу майна, яке досі не обкладалося податком, є в Податковому кодексі України, але нею майже не користувалися.
Мова йде про продаж через комісійні магазини, інтернет поношених речей, меблів, побутової техніки і т. д. тобто всього того, що, на відміну від житла, транспорту, земельних ділянок, не підлягає реєстрації при зміні власника (у випадках податок стягується з продавця автоматично). Експерти кажуть, що "під ковпак" потраплять комісіонки і, можливо, ломбарди, але відзначають, що зібрати податок буде непросто, а доходи в бюджет будуть незначними.
ПОДАТКІВЦІ. Як роз'яснили нам у ГФС, згідно з Податковим кодексом, оподаткуванню підлягають будь-які доходи громадян, у тому числі і від продажу особистого майна — 18% від суми отриманого доходу і ще 1,5% — військовий збір. Поки ГФС почне перевіряти комісійні магазини, так як вони є податковими агентами. Тобто в комісіонці повинні після продажу зданої на комісію речі утримати з її власника ще 19,5% від суми, належної до видачі йому на руки, і перерахувати до держбюджету. Якщо вони цього не зроблять — сплатять штраф у розмірі 10% від її вартості плюс суму неутриманого податку.
А ось ломбарди цього робити не зобов'язані, вони повинні тільки взяти дані клієнта (ПІБ, номер ідентифікаційного коду) і, якщо річ не викуплена, повідомити про це в ГФС. А податкова перевірить, чи сплатив клієнт ломбарду податок з отриманого доходу. Але коли почне діяти нововведення, ГФС поки не коментують. Під питанням поки і онлайн-торгівля приватних осіб. "Всі пояснення будуть пізніше", — сказала нам прес-секретар ГФС Надія Веселова.
У МАГАЗИНАХ. В одному з комісійних магазинів Києва нас запевнили, що всі дані про клієнтів у них є і, якщо їм надійде роз'яснення від ГФС, скільки брати податку з клієнта, вони виконають: "Поки ми, крім комісії за свої послуги, беремо 5% податку, як з продажу рухомого майна, і 1,5% військового збору, і клієнтів про це попереджаємо відразу".
З'ясували думку одного з найбільших представників онлайн-торгівлі в Україні про нові ідеї Госфискальной служби.
"Пред'явити претензії звичайним громадянам за продаж б/у речей досить складно. Тому є кілька причин. Як мінімум, потрібно довести, що б/у річ є товаром, а з цим є деякі складності. Строго кажучи, за законом дохід від продажу фізособою свого б/у товару повинен був обкладатися податком на доходи фізосіб (ПДФО). Однак, в Податковому кодексі України, серед обкладаються ПДФО видів доходів, є цікавий пункт 164.2.20, який звучить як "інші доходи, крім зазначених у п. 165". Продаж свого б/у товару не вказана в п. 165 в переліку тих випадків, коли ПДФО не сплачується", сказав керівник юридичного департаменту Олексій Король.
Причому, як зазначає експерт, у фізособи в Україні ніколи не було ефективного механізму коригування податку, який би враховував витрати на придбання цього товару (купив за 100 грн., продав за 50 грн. за підсумком дохід мінус 50, відповідно – податок не сплачується).
Виходить, що за продаж одного б/у дивана фіскальна служба може виставити претензію як магазину, що продає диван (за невиконання функції податкового агента), так і продавцеві, який не відзвітував за ПДФО від суми, отриманої при продажу. Тут можна сперечатися про те, чи є б/у диван саме "товаром", оскільки формулювання в Податковому кодексі досить розмиті.
"Також варто зазначити, що інтернет-майданчики, на відміну від комісійних крамниць, ломбардів, не приймають товар на реалізацію. Вони служать місцем, де можна розмістити оголошення про будь-яких товарах, включаючи б/у. Відповідно, питання по оподаткуванню б/у товарів для них неактуальні", – додав Король.
Юристи: всіх не піймають
Юрист Володимир Столітній каже, що платити податок доведеться тим, хто офіційно працює з комиссионками. "Ніякі тотальні перевірки з боку ГФС не потрібні, так як магазини самі зацікавлені, щоб працювати в правовому полі — адже платить клієнт, а не вони. Те ж стосується і ломбардів, інше питання, що там не завжди коректно оформляються квитанції на заставлене майно", — роз'яснив нам Столітній.
А от взяти якісь гроші з тих, хто торгує через інтернет, буде проблематично, впевнений Столітній. Навіть якщо вдасться ідентифікувати особу, що подала оголошення про продаж, практично неможливо довести сам факт купівлі-продажу, наприклад, шафи або велосипеда, так як товар і гроші передаються з рук у руки без свідків.
Те, що дієвого контролю за інтернет-торгівлею немає, підтверджує і партнер юрфірми Денис Шкіптан. "Згідно із законодавством, договори між приватними особами можуть укладатися в письмовій або усній формі, без реєстрації таких, — розповів нам Шкіптан. — До того ж приватні особи не є податковими агентами, на відміну від ряду юридичних осіб, тому якщо йде передача товару від приватного особи приватній особі без внесення змін до реєстрів (авто, нерухомість), то податки не сплачуються, так як ця операція просто ніде не відображається". За словами Шкиптана, теоретично люди повинні вказувати доходи від продажу майна в своїх річних деклараціях. Але дієвого контролю на сьогоднішній день немає, так як немає загального обов'язкового декларування, а максимальна сума для готівкових розрахунків досить висока (50 тис. грн), тому відстежити такі операції неможливо.
