У Нацбанку закликають повернути держрегулювання цін. Відмова уряду від регулювання цін на продукти харчування призвело до підвищення темпів інфляції.

Рішення Кабінету міністрів про скасування державного регулювання цін на продукти харчування було передчасним і привів до підвищення темпів інфляції, передає Ukr.Media. Про це у Facebook написав колишній міністр економіки україни (2007-2010 рр..), голова Ради Національного банку (з 2016 р.) Богдан Данилишин.

"Аналізуючи наслідки рішення уряду про скасування регулювання цін на продукти харчування, вважаю його передчасним, так як в умовах монополізованої економіки України воно призвело до підвищення темпів інфляції. Вважаю за доцільне відновлення роботи Державної цінової адміністрації, яка на етапі переходу економіки від рецесії до зростання здійснювала б контроль за ціноутворенням, на яке в даний час ринок має дуже одностороннє специфічний вплив, і зростанням споживчих цін", – зазначив він.

За словами Данилишина, зараз в Україні спостерігається типова інфляція пропозиції.

"Під впливом зносу основних виробничих фондів, низької ефективності та продуктивності праці, збільшення вартості обладнання, сировини, напівфабрикатів, щодо високих процентних ставок за кредитами, зростає собівартість виробленої продукції. Через збільшення витрат виробники змушені піднімати відпускні ціни", – зазначив він.

Це, за його словами, транслюється в роздрібні ціни.

"То є ключовим фактором динаміки споживчих цін зараз є збільшення собівартості продукції. За підсумками 2016 року зростання цін виробників склав 35,7%, з лагом у 6-9 місяців – це транслювалося в підвищення споживчих цін", – вважає Данилишин.

На думку екс-міністра економіки ситуація ускладнилася з 1 липня – після рішення Кабміну про скасування регулювання цін на продукти харчування.

"Так як в нашій країні в структурі споживчого кошика висока питома вага витрат на продукти харчування, то скасування регулювання цін на продовольство внесла істотний внесок в інфляцію", – вважає він.

Для зниження інфляції, за його словами, необхідна координація діяльності НБУ, Кабміну та Антимонопольного комітету.

"Але АМКУ не досяг успіху в демонополізації ринків. Станом на середину 2016 року 42% ринків у нашій країні були монополізовані, 11% ринків працювали в умовах адміністративної або природної монополії. Монополії і олігополії склалися в ПЕК (65%), у сфері транспорту і зв'язку (82%). Монополісти зловживають своїм становищем, застосовують інструменти, що дозволяють максимізувати прибуток шляхом завищення цін і тарифів. Це відбивається на інфляції", – підкреслює він.

Данилиш переконаний, що потрібно проводити політику, спрямовану на збільшення конкуренції, реформування житлово-комунальної сфери з метою запобігання зростання тарифів, не обумовлені підвищенням якості послуг, структурну перебудову економіки з метою зниження її залежності від зовнішніх ринків.

Нагадаємо, уряд 7 червня остаточно скасував державне регулювання цін на продукти харчування. Постанова набрала чинності 1 липня. У коментарі до постанови говориться, що головна мета цих змін – зниження адміністративного тиску на бізнес, усунення надмірного втручання держави в економічні процеси, розвиток конкуренції і дебюрократизація (дерегулювання) у сфері ціноутворення.