Меблі можуть подорожчати і стати дефіцитом. Можлива відміна продажу деревини на аукціонах призведе до...

Представники деревообробної галузі лякають можливими затримками у відвантаженні готової продукції (меблів, тара, будівельні матеріали тощо) та підвищенням цін. Вони пояснюють це ризиками дефіциту сировини, а також загрозою неринкового ціноутворення на необроблену деревину, передає Ukr.Media.

По-перше, заготівля лісу в Україні в минулому році скоротилася тільки за офіційними даними Гослесагенства, на 2,5% у 2017 році.

Ціни на основні види необробленої деревини в першому кварталі 2018-го досягли пікових значень. За даними Української універсальної біржі, вартість фанерної сировини з вільхи коливалася в межах 1260-1320 грн за кубометр, а з берези — від 1280 грн/куб до 1400 грн/куб. Сировина для деревостружкових плит (так званий баланс) з сосни продається за 380-500 грн за кубометр, а з берези по 460-470 грн за куб.

По-друге, як повідомили у Комітеті деревообробної та меблевої галузі Європейській бізнес асоціації (ЄБА), незабаром ситуація може посилитися із-за повної відміни продажу сировини на аукціонах.

Проблема може виникнути з-за визнання Окружним адміністративним судом Києва незаконним і недійсним наказу №42 Державного агентства лісових ресурсів (Держлісагентства), яким затверджено положення про проведення аукціонів при продажу необробленої деревини.

Якщо це рішення суду буде оскаржено Міністерством аграрної політики та продовольства і Гослесагентством в апеляційній інстанції, то, на думку експертів, може виникнути правовий вакуум. Адже більше не буде жодного документа, який би встановлював процедуру проведення аукціонів із закупівлі деревини.

Відсутність порядку закупівлі необробленої деревини на аукціонних торгах, як зазначають виробники пиломатеріалів та іншої продукції з дерева, у тому числі меблів, може призвести до перебоїв у поставках цієї продукції. Виробники бояться зовсім залишитися без сировини або отримати його в недостатній кількості.

Крім того, збут деревини буде здійснюватися за цінами, які будуть встановлювати лісгоспи на свій розсуд за прямими договорами, що потенційно збільшить корупційні ризики в деревообробній галузі.

«Існує ризик того, що знову отримають широке поширення схеми продажу деревного сировини окремим компаніям, які зуміли «домовитися» з лісгоспами. Це схоже на те, як раніше для отримання документів з БТІ треба було чекати місяцями приходу інженера для обстеження приміщення. Але поряд з конторою знаходилась фірма, яка дуже швидко могла вирішити питання за додаткову плату», — зазначив експерт з питань економіки «Економічного дискусійного клубу» Євгеній Олейников.

Він вважає, що дефіциту сировини навряд чи варто очікувати, так як лісгоспи однаково зацікавлені продати товар, а не збирати його на складі. Просто з'явиться «корупційна націнка».

Втім, самі лісгоспи виправдовуються тим, що з'явилося багато недобросовісних покупців, які не викуповують свої заявки і ліс доводиться виставляти на повторні торги або продавати його за прямими договорами, але не нижче ціни проведеного аукціону.

Тобто, незважаючи на пряму заборону на продаж компаніям, які не брали участі у торгах (наказ Держлісагентства №49 від 30 січня 2018 року). У той же час, як показує практика, деревообробники теж навчилися обходити систему аукціонних закупівель, наприклад, через аукціони з одним учасником. Тобто, продаж лісу «своїм» структурам можлива і через аукціони.

Як зазначає Євгеній Олейников, навіть якщо рішення суду не буде оскаржене, і вступить в законну силу, ніщо не заважає Держлісагентству видати новий наказ, який знову доведеться оскаржити. Тому все залежатиме від дій самого Держлісагентства.

Інша справа, що і новий наказ може також визнати незаконним, так як у Держлісагентства немає повноважень регулювати процедуру закупівель деревини, як це було у його попередника — Держкомітету лісового господарства України. Як немає цих повноважень на встановлення правил торгівлі необробленою деревиною та інших органів виконавчої влади. Тепер ситуацію може змінити тільки Верховна Рада, передбачивши таке регулювання на законодавчому рівні.