Абонентські війни: великі провайдери хочуть контролю інтернет-трафіку

В Україні змінять правила для інтернету. 24 липня НКРЗІ затвердила проект рішення «Про затвердження Правил здійснення діяльності у сфері телекомунікацій», яке зобов'язує провайдерів надавати телеком послуги виключно з використанням автоматизованої системи розрахунків (білінгової системи), інформує Ukr.Media.

В дійсності, навіть самі дрібні інтернет-провайдери використовують для розрахунку з клієнтами біллінг. Але що б довести це чиновникам, потрібно пройти недешеву процедуру сертифікації. НКРЗІ готовий піти назустріч невеликим провайдерам, вписавши у вимогу виняток — без автоматики зможуть легально працювати тільки ті, хто «роздає» один тільки інтернет (без кабельного ТБ і телефонії). Але великі гравці проти. Вони вважають, що правила повинні бути єдині для всіх.

Тому днями профільна асоціація «Телекомунікаційна палата України», що захищає інтереси телеком-гігантів, і направила лист-претензію в НКРЗІ, в якому наполягла на поширенні обов'язковій сертифікації білінгових систем на всіх учасників ринку.

Більшість великих провайдерів не обмежуються продажем лише послуг доступу до інтернет. Вони також продають клієнтам пакети кабельного ТБ, телефонії тощо. На них рішення НКРЗІ не надасть майже ніякого впливу. Адже витрати на сертифікацію в межах $10 тис. не позначаться ні на самій компанії, ні на її клієнтах.

Але для невеликих провайдерів, яких в Україні тисячі, сума виявиться вельми болючою. Що неминуче призведе до зростання вартості послуг для кінцевого споживача.

«Великий бізнес через свою профільну асоціацію наполягає, що білінгові системи повинні мати всі без винятку телеком-провайдери. Але додаткове фінансове навантаження перш за все ляже на середній і малий бізнес», — розповів голова Інтернет асоціації України Олександр Федієнко.

За його словами, якщо НКРЗІ підтримає ініціативи гігантів, будуть створені умови для знищення невеликих операторів. Тоді як гігантам нічого не загрожує.

«Великий бізнес демпінгує на ринку і роздає інтернет безкоштовно. При цьому вони підключають регулятора, щоб той змусив операторів витратитися на додаткове обладнання», — пояснив Федієнко.

З іншого боку, для самих чиновників норма про обов'язкову сертифікації білінгових систем — всього лише спосіб зібрати трохи грошей з бізнесу. І, вважають експерти, найпростіше реалізувати цей проект на базі великих провайдерів.

«Я вважаю цю норму дискримінаційною, продовженням порочної практики, коли держава зосереджує свої фіскальні зусилля навколо великих учасників ринку. Просто тому, що так простіше і зручніше», — сказав експерт телеком-ринку Роман Хіміч.

Він упевнений, що правила повинні бути єдині для всіх. А прикриваючись своєю незахищеністю, дрібні провайдери лише хочуть зберегти комфортний рівень тінізації. Адже сертифіковані білінгові системи не дозволять їм ховати доходи.

«Малі та середні компанії масово приховують свої доходи, використовують ті ж СПД-шників, як інструмент оптимізації в схемах ухиляння від оподаткування. Приховують свою реальну клієнтську базу. Ця публіка легко і охоче бреше, вишукуючи собі виправдання. Мовляв, ми маленькі і грошей у нас мало. Це нездорова позиція», — упевнений Хіміч.

Крім іншого, говорить експерт, це проявляється у слабкій концентрації ринку. У бідній країні з дуже маленьким ринком наявність тисяч компаній — нездорове явище. Двадцяти, вважає він, більш ніж достатньо.

Між тим, саме конкуренція на телеком ринку вивела Україну в ТОП країн по дешевизні інтернету. Але якщо зуміють провести обов'язкову сертифікацію білінгових систем для всіх без винятку провайдерів, про рекорди доведеться забути.

Крупний бізнес отримає вагому перевагу перед невеликими компаніями. В результаті чого ті будуть змушені піти з ринку.

«Для величезної кількості провайдерів це непідйомні гроші. Але якщо вони почнуть закриватися, відбудеться консолідація ринку, а ціни на інтернет почнуть зростати», - переконаний директор інтернет-компанії «Netassist» Максим Тульєв.