Агросубсидиями хочуть збільшити експорт.

Вже з 1 січня 2019 року фермерам можуть почати роздавати агросубсидії - часткову (до 50%) компенсацію витрат на електроенергію та паливо. Станеться це, якщо парламент підтримає законопроект №9110, який 20 вересня зареєструвала в Раді група нардепів на чолі з заступником голови Аграрного комітету Вадимом Івченко, інформує Ukr.Media.

Крім того, документ пропонує внести зміни до чинного закону «Про держпідтримку сільського господарства» з тим, щоб перенаправити дотаційні потоки в бік середніх і малих фермерських господарств. Адже зараз більша частина коштів іде на компенсації великому бізнесу.

Відновлюють справедливість

Станом на 1 листопада 2017 року з 28,7 тис. фермерів, які обробляють менше 500 га землі, державні дотації отримали тільки 758 фермерських господарств. І хоча фермери обробляють майже половину (42%) сільгоспугідь, з 4 млрд грн. бюджетної допомоги на них припало менше 1 млрд грн. Левова частка дістається великому бізнесу. Крім цього, агромонстри, як правило, є експортно-орієнтованими, завдяки чому виграють додатково на поверненні ПДВ. Тільки за серпень 2018 року 10 найбільших сільгосппідприємств отримали відшкодування на суму понад 2 млрд грн.

«Чинна редакція закону обмежує розмір дотації - не більше 150 мільйонів грн. на одного с/г виробника в рік. Оскільки сума дотації конкретного підприємства залежить, крім сфери діяльності, від розміру податку на додану вартість, сплаченого ним в бюджет, тому підприємства з великими оборотами отримують більшу частину коштів», - повідомила партнер адвокатського об'єднання «Кролевецький і партнери», керівник практики агробізнесу, нерухомості і будівництва, адвокат Вікторія Любич.

При цьому, зазначають експерти, нинішні правила ніяк не ранжирують одержувачів за розміром, площею оброблюваних земель і т. д. Законопроект Івченко в теорії повинен усунути перекіс, який утворився.

«Запропонований у ньому механізм розподілу дотацій збільшить обсяги фінансування фермерських господарств, так як великі агрохолдинги будуть брати участь у розподілі коштів після виділення дотацій дрібним і середнім сільгоспвиробникам», - вважає Вікторія Любич.

Що зміниться

  1. З 1 січня 2019 року фермери, які обробляють до 500 га угідь, чиї доходи не перевищують 10 мільйонів грн. у рік, отримують пріоритетне право на дотації;
  2. Фермери мають право на отримання від держави компенсації до 50% витрат на електроенергію та паливо, витрачених на полив зрошуваних земель;
  3. Фермерське господарство вноситься в реєстр отримувачів дотації на термін не більше 10 днів з дня подачі на це заявки (при відповідності його необхідним критеріям);
  4. Реєстр отримувачів дотації знаходиться в загальному доступі;
  5. Бюджетна компенсація перераховується на особистий рахунок фермера в банку за підсумками поданої інформації за попередній рік.

Якщо Рада прийме законопроект, то з 1 січня чиновники в першу чергу будуть приймати і виконувати заявки фермерів, в обробітку яких менше 500 га земель. А відкритий реєстр одержувачів має забезпечити прозорість процесу і контроль з боку самих фермерів.

«При цьому обмеження суми дотації для одного підприємства не передбачено. Зазначена перевага не буде поширюватися на суб'єкти, що здійснюють окремі види діяльності з розведення та виробництва м'яса свійської птиці, виробництва яєчних продуктів», - підкреслює Вікторія Любич.

Збільшення зрошуваних земель

Другою важливою метою автори законопроекту декларують збільшення площі зрошуваних земель. Саме з цим завданням повинні допомогти впоратися фермерам агросубсидії. Депутати впевнені, що проблеми з поливом обертаються для України втратою щорічно до 10 мільйонів тонн зернових. Це еквівалентно $1,5 млрд виручки.

Відновленню зрошення заважають витрати фермерів на електроенергію та паливо, на яких працюють поливні системи. Якщо Рада прийме цей закон, то фермери зможуть отримувати від держави близько 200 мільйонів грн. дотацій на забезпечення роботи меліоративних систем. Автори законопроекту розраховують, що подібні заходи дозволять залучити інвестиції в цей сектор, яких потрібно чимало - близько $2-4 млрд.

«Оскільки зрошення підвищує врожайність земель, забезпечення державою додаткових гарантій для суб'єктів, які будуть використовувати меліорацію, дасть поштовх для залучення коштів на встановлення необхідних систем зрошення з метою подальшого збільшення прибутку», - згодна Вікторія Любич.