Світ навколо змінюється так само швидко, як алгоритми Facebook: перемагає той, хто не припиняє вчитися і освоювати нові навички. І поки класична освіта не встигає реагувати на зміни, ми підтягуємо знання в приватних школах і на платформах. Але що, якщо у вас є досвід, який може бути корисний іншим? Маючи сили і бажання, ви цілком можете опинитися по ту сторону аудиторії і спробувати себе в ролі лектора, інформує Ukr.Media.
З чого почати?
Задайте собі головне питання
У вашому випадку це "навіщо?". Заради чого ви хочете ділитися знаннями та навичками? Можливо, ви шукаєте підробіток або нові знайомства, а може, горите бажанням змінювати світ на краще і готові зробити свій внесок у цю справу. Чесний самоаналіз допоможе розставити пріоритети і не здатися на півдорозі.
Визначте свою нішу
Проаналізуйте поле своїх компетенцій і звузьте його до тієї специфічної теми, в якій розбираєтеся краще всього. Можливо, ви робите круті 3D-ілюстрації чи знаєте все про алгоритми соцмереж. Подумайте, як би ви розкрили цю тему для людей, які з нею незнайомі. Так ви збудуєте логічну структуру і наблизитеся до розуміння формату.
Знайдіть свій формат
Тепер вибирайте зручний формат заняття. Тут все залежить від кількості знань, часу і вашого бюджету. Можливо, варто почати з майстер-класу на вихідних. А можливо, ви готові до цілого курсу лекцій з домашніми завданнями.
Вчіться на прикладі інших
Під час підготовки дізнайтеся як можна більше про ринок, вивчіть його. Як вибудовують структуру уроків і пости в соцмережах інші лектори? Коли і де читають лекції? Дивіться ширше: не обмежуйтеся лише вашою сферою і країною.
Знайте собі ціну
Чому цей майстер-клас коштує стільки, а інший - в два рази більше? І яку ціну призначити, щоб люди прийшли, а ви не залишилися в боргах? Складіть кошторис з усіма передбачуваними витратами - вони і утворюють собівартість. Розрахуйте оренду приміщення, обладнання, фотографа, додайте витрати на канцелярію і дрібниці на зразок чаю і кави. І не забудьте про пост у Facebook, який поставили на рекламу. Відсоток зверху - це і є ваш дохід, який допоможе ентузіазму протриматися ще один курс лекцій. Якщо сумніваєтеся в ціні, подумайте: а ви самі пішли б на такі курси і заплатили б таку суму? Ось і відповідь.
Рекламуйте себе
Готовий план і формат. Ви визначили дату першого заняття і орендували приміщення. Але у вас навіть немає івенту в Facebook? Не соромтеся і дайте про себе знати. Розповідайте про свої курси в соцмережах: виберіть платформи, розробіть стратегію просування і складіть контент-план публікацій. Це дешевий і ефективний спосіб пошуку слухачів серед шанувальників.
Стрибайте у вир з головою
Не чекайте "ідеального моменту" - він не прийде. Набирайте першу групу, навіть якщо боїтеся і думаєте, що не готові. Вчіться на помилках, розповідайте про падіння і невдачі. Будьте щирою зі слухачами та зростайте разом з ними.
Що заважає тобі рухатися вперед
Думаєте, що не маєте права розповідати іншим, як щось робити, а ваші успіхи випадкові? Можливо, у вас синдром самозванця. Спокійно, ми знаємо, як його перемогти.
Синдром самозванця - це думка про те, що у своїй діяльності ви обманщик. Що ви нічого не тямите у своїй справі і тільки прикидаєтеся знавцем. Вас неодмінно викриють, і це буде жахливою ганьбою. Такі думки зрідка бувають у всіх. Але з набуттям досвіду у більшості вони проходять. Однак трапляється, що таке сприйняття себе не відпускає, заважаючи людині розвиватися. У таких випадках можна говорити про невротичний стан.
Ознаки синдрому самозванця:
- постійна невпевненість у своїх здібностях і знаннях;
- заперечення власних успіхів та досягнень;
- постійний страх провалу і викриття власної некомпетентності;
- порівняння себе з іншими, які завжди краще.
Як впоратися з синдромом самозванця
Вперше термін "синдром самозванця" використовували американські вчені Паолін Кланс і Сьюзан Аймс в 1978 році. Важливо відразу зазначити, що це не психічний розлад або хвороба. Це унікальний шаблон поведінки/реакція людини в певних ситуаціях. В основі лежить страх невдач і нездатність привласнити, а згодом, і порадіти успіхам.
Як правило такий шаблон поведінки пов'язаний з особливостями виховання: великий обсяг критики, відсутність похвали і підтримки. Будучи дорослою, людина прихоплює з соціуму знайомі переконання, сенси і оцінює себе звичним способом. А якщо бути точніше, то знецінює. Наприклад, вважає, що результат недостатньо хороший.
Спробуйте виконати таке завдання:
- Кожен день протягом місяця записуйте будь-які свої виконані справи.
- Пострайтесь не оцінювати їх, а просто констатувати факти на папері.
- В кінці дня зачитуєте список вголос для вашого внутрішнього критика.
- Продирайтеся через знецінення і не ведіться на провокації збентеження.
- Вчіться присвоювати свої досягнення, нехай навіть найменші і незначні. Поки ви їх не бачите, їх немає.
