Більшість українців ще не встигли повною мірою це відчути, але з початком літа 2019 року жити в борг їм стало набагато простіше, інформує Ukr.Media.
Новий Кодекс законів про процедуру банкрутства ввів в законодавче поле України поняття неплатоспроможності фізичних осіб, який обходить стороною неприємне слово «банкрут» і пов'язані з ним асоціації. Людина, яка має борг перед кредитором, ініціює процедуру «відновлення платоспроможності». Вона дозволяє боржникам реструктуризувати або навіть повністю списати борги після виконання певних дій. Для неплатоспроможного позичальника-фізособи процес списання боргу максимально спростили.
Умови визнання позичальника неплатоспроможним досить прості: розмір прострочених зобов'язань перед кредитором — 30 мінімальних заробітних плат (за мінімалку в 4173 — близько 125 тис. грн); припинилися планові виплати за зобов'язаннями; затримка виплат по боргу перевищила 2 місяці; позичальник не заплатив більше 50% від суми місячних платежів; боржник заявив в Господарський суд про ініціації процесу відновлення платоспроможності.
Усувати неплатоспроможність згідно з новим законом буде не сам боржник, а призначений судом арбітражний керуючий. Він складає план реструктуризації кредиту (зміна строків виплат або прощення боргів) і продає майно позичальника, щоб розплатитися за боргами. Пробачити борги українцям пропонують за всіма видами зобов'язань, крім боргів, що виникли за невиплачені кредити на відпочинок, розваги (та азартні ігри, у тому числі), придбання предметів розкоші або за несплату аліментів.
В першу чергу, за словами юристів, Кодексом цікавляться ті, для кого можливість визнання банкрутом дійсно нова. Наприклад, за чинним законодавством, фізична особа — підприємець проходить процедуру банкрутства за правилами, передбаченими для юридичної особи, а за новим Кодексом буде проходити за правилами, встановленими для фізичної особи, лише з невеликими особливостями. Такі правила дозволяють більше пільг, і дають можливість ФОП порівняно легко пройти всі процедури. Друга категорія зацікавлених осіб — позичальники банків.
Їх мотивацію прокоментував юрист судової практики Мартинчук Владислав: «Процедура відновлення платоспроможності фізичної особи чи не в першу чергу була розрахована саме на осіб, які взяли в банку кредит в іноземній валюті, забезпечений іпотекою житла, а припинення мораторію на стягнення за такими кредитами пов'язане з введенням в дію Кодексу. При цьому ініціація процедури відновлення платоспроможності вимагає досить істотних сум».
Річ у тім, що для працездатних осіб, які хочуть списати борги за кредитами, мінімальна ставка авансу арбітражному керуючому — 5 прожиткових мінімумів на місяць, і сплатити треба відразу за три місяці, тобто 15 прожиткових мінімумів. З 1 липня ставка підвищиться до 1564 грн, тобто щоб оголосити себе банкрутом, треба заплатити за це 23 460 тис. грн. Крім того, одночасно з заявою до суду доведеться подати багато документів, в тому числі проект плану реструктуризації боргів.
Наслідки банкрутства для фізосіб досить демократичні: особа, визнана банкрутом, звільняється від більшої частини боргів, протягом 5 років після визнання банкрутом така людина має перед укладенням договорів позики, кредиту, поруки або застави письмово повідомляти інші сторони про факт своєї неплатоспроможності. 3 з цих 5 років банкрут «не може вважатися таким, що має бездоганну ділову репутацію».
При цьому українське законодавство не містить такого поняття, і яке практичне застосування може мати не зовсім бездоганна ділова репутація фізичної особи-банкрута, юристи відповісти не змогли.
А ось реальний ризик процедури відновлення платоспроможності, який Кодекс прямо не називає, але про який попередили в арбітражі, — є. Банкруту доведеться відкрити в публічний доступ чимало особистої інформації. Частина відомостей підлягає відкриттю необмеженому числу осіб, а частина залишиться більш закритою і доступною лише учасникам процедури, але буде вноситися у електронні реєстри.
Крім того, новий кодекс опосередковано передбачає, що банкрут зможе повторити процедуру відновлення платоспроможності через п'ять років. Кодекс передбачає відстрочку, розстрочку або списання зобов'язань, а також можливість перевести борг на третю сторону. Крім того, в рахунок погашення боргу не можна продати єдине житло позичальника, кошти на його пенсійних рахунках і суми у фонді соцстраху.
