Мета проєкту — вплинути на різке зростання викиду в атмосферу токсинів з текстильних відходів.

Дизайнерка Роя Агхігхі створила одяг з водоростей. Він поглинає вуглекислий газ і виділяє кисень. Дизайнерка канадсько-іранського походження називає свою розробку відповіддю на тренди екологічної моди. Роя Агхігхі співпрацює з лабораторією Material Experience в Нідерландах, інформує Ukr.Media.

Дизайн тканини вона розробила разом з колегами з Університету Британської Колумбії і Університету мистецтва і дизайну ім. Емілі Карр, обидва навчальних заклади знаходяться у Ванкувері, Канада.

Мета проєкту — вплинути на різке зростання викиду в атмосферу токсинів з текстильних відходів, об'єднавши синтетичну біологію і дизайн заради майбутньої моди. Колекція під назвою Biogarmentry доводить життєздатність концепції текстилю, створеного з використанням живих рослинних клітин.

«Biogarmentry перевертає все з ніг на голову, а не переминається біля порога», — стверджує Агхігхі, представляючи свою альтернативу трендам екологічної моди.

«Той факт, що цей текстиль живий, змінить ставлення людей до одягу, змістить колективну поведінку і звички, орієнтовані на бездумне споживання, у бік формування сталого майбутнього», — пояснює дизайнерка.

Основу живої тканини складають одноклітинні зелені водорості хламідомонади Рейнхардта, змішані з нанополімерами. Одержаний текстиль на дотик нагадує льон і активується при впливі сонячного світла.

Прати одяг з такої тканини не можна — його треба зрошувати водою один раз на тиждень. Коли він прийде в непридатність, то його можна утилізувати шляхом компостування. Життєвий цикл такої тканини оцінюється приблизно в один місяць, але безпосередньо залежить від турботи власника.

За задумом Рої Агхігхі, догляд за «живим текстилем» відродить статус одягу як найважливішої частини екосистеми суспільства.