Двоє синів вирішили домогтися того, щоб їх мати залишила роботу. У такий спосіб вони прагнули віддячити їй за любов. Хлопці організували свій бізнес, у якому їх матір займається тим, що їй подобається.

Двоє братів пообіцяли один одному, що обов'язково змусять маму піти з роботи, і змогли втілити свій план у реальність. І тепер у них найщасливіша родина у світі, адже хлопці змогли таким чином віддячити мамі за її терпіння і турботу, інформує Ukr.Media.

Британці Джей Діллон і його брат Сіммі з міста Хітчин у графстві Хартфордшир зростали без батька — їх з дитинства виховувала лише мама Кел. Хлопчики багато років спостерігали, наскільки важко їй поратися з двома шибениками, і рано зрозуміли, що заради них вона відмовилася від свого особистого життя і кар'єри. У якійсь мірі вони відчували себе боржниками перед нею.

Усвідомлення своєї провини в тому, що мама витрачає весь вільний час на їх виховання, було для хлопців неприємним, але не змусило погано почуватися, — навпаки, вони зрозуміли, що можуть зробити її життя чудовим.

"Ми зрозуміли, що мама відмовилася від своєї кар'єри та особистого життя, виховуючи мене і мого брата, коли ми були маленькими", — розповів Джей Діллон.

Поки хлопчики не підросли, мама сиділа з ними вдома, але, коли вони стали трохи самостійнішими, пішла на роботу до магазину Tesco, щоб забезпечити дітей.

"Коли ми стали дорослішими, і їй не треба було наглядати за нами, вона повністю відмовилася від себе, щоб ми ні в чому не мали потреби, і продовжувала про нас дбати. Мамі було важко знову знайти гарну роботу, тому їй довелося працювати неповний робочий день у супермаркеті."

У 2013 році братам виповнилося 16 років, і вони вигадали, як віддячити мамі — потрібно було стати успішними бізнесменами, і у них навіть з'явилася оригінальна ідея, якої на той час ще ніде не було. Джей і Сіммі замислили створити компанію з виробництва готової здорової їжі, яку б привозили клієнтам у замороженому вигляді у неділю з розрахунком на цілий тиждень. Вони відразу ж почали складати бізнес-план, але головною їх метою все ж таки було "звільнення" мами з роботи.

Однак хлопчики не могли організувати власну справу, оскільки були ще підлітками. Тому вони були змушені розвиватися в інших напрямках — Джей зайнявся професійною грою у футбол і навіть був учасником кількох справжніх футбольних команд, а його брат вирушив вчитися до університету, який знаходився у місті Брістоль. Саме там у лютому 2017 року Сіммі та запустив їх проєкт, який назвав "Rice n Spice" ("Рис зі спеціями").

"Спочатку проєкт був націлений лише на студентів і працював так добре, що брат підштовхнув мене запустити його ще і у нашому рідному місті Хітчин. Я зробив це у квітні 2017 року", — розповів Джей.

Справи на малій батьківщині Діллонів пішли ще краще, тому Джей пішов з футболу, а Сіммі взяв річну академічну відпустку в університеті. Разом брати взялися за справу і найняли ще 16 співробітників.

Вони почали напрацьовувати клієнтську базу, і тут допомогли футбольні зв'язки Джея — серед їх постійних покупців з'явилося багато професійних спортсменів.

"Тоді ми зрозуміли, що створили те, про що мріяли — тепер можемо забезпечити мамі її життя і дати їй роль у "Rice n Spice", яка приноситиме їй задоволення. Вона зможе стати керівником, а не менеджером Tesco."

У міру розвитку бізнесу брати могли давати мамі більше грошей, а вона поступово скорочувала кількість своїх змін у супермаркеті, поки одного разу зовсім не звільнилася з нього. Це сталося у грудні 2019 року.

"Мама допомагає нашому бізнесу кілька разів на тиждень, розподіляє зміни, бере участь у зборах і підказує маркетингові стратегії. Вона робить це так, як їй подобається, і компанія стала її новою дитиною. Вона робить це тому, що хоче, а не тому що ми просимо. У неї з'явилося багато вільного часу — вона читає, ходить до спортзалу і нарешті займається собою."

Брати щасливі, що змогли виконати свою мрію і забезпечити мамі спокійне життя, у якому вона ні в чому не має потреби, але кажуть, що не змогли б цього зробити, якби не виховання, яке вона їм дала. Вона стала для них справжнім прикладом.

Діллони пишаються своєю мамою і кажуть, що у дитинстві ні в чому не відчували потреби.