Те, що бідність не порок, є непорушна істина, проте вплив, який вона здатна надати на психіку та інтелектуальні здібності людини може привести до вельми негативних наслідків, інформує Ukr.Media.
Згідно з опублікованими у виданні Journal of Applied Psychology результатами досліджень, бідність, а тим більше злидні, не лише знижують здатність людини до позитивного емоційного сприйняття навколишнього світу, але і роблять її в буквальному сенсі дурнішою.
Комусь таке твердження може здатися безглуздим і навіть негуманним, але це дійсно так. Матеріальний добробут і поєднана з ним впевненість у завтрашньому дні звільняють людину від необхідності щоденної боротьби за виживання. Вільний час, який забезпечена людина може направити на пізнання себе і навколишнього світу, для бідняка є недозволеною розкішшю. Весь його час, його сили спрямовані в одну сторону — сторону пошуку засобів до існування.
Коло інтересів такої людини звужується, творчі та аналітичні здібності знижуються, збільшується дратівливість, зростає рівень стресу, що своєю чергою призводить до допущення ще більшої кількості життєвих помилок. До речі, подібний стан спостерігається при алкоголізмі, постійному недосипанні і тривалому стресі. Утворюється замкнуте порочне коло, вирватися з якого людині з кожним роком стає все важче.
На жаль, проблема ця має під собою не стільки психологічні, скільки економічну основу, оскільки зниження середнього показника IQ спостерігається насамперед у бідних країнах. Деякі фахівці вважають, що одним з можливих шляхів її вирішення стало б запровадження безумовного доходу, але знову ж таки, дозволити собі це можуть країни з розвинутою економікою. З іншого боку, подібні заходи можуть позбавити людину стимулу до активного пошуку роботи та бажанням взагалі чим-небудь займатися, що також має призвести до соціальних проблем, але вже іншого порядку.
