Жінкам частіше, ніж чоловікам, «брешуть на благо», що заважає їй розвиватися і знижує ефективність її праці

Вчені з американського Коледжу мистецтв і наук виявили, що жінки частіше отримують на свою адресу так звану білу брехню («невинну брехню», тобто неправдиву відповідь), ніж чоловіки. Стаття про це опублікована у виданні Personality and Social Psychology Bulletin, інформує Ukr.Media.

Всі люди час від часу використовують таку брехню — наприклад, коли говорять комусь, що співрозмовник нормально виглядає після бурхливої вечірки напередодні або що невдала стрижка добре виглядає. В деяких ситуаціях таке спотворення дійсності просто разово заспокоїть людину й не завдасть особливої шкоди.

Однак зовсім інші наслідки можуть бути у регулярній брехні такого роду, якщо вона відбувається на роботі, де важливий чесний зворотний зв'язок, нехай навіть неприємний. Тут «невинна брехня», покликана зберігати стосунки, уникати заподіяння шкоди або представляти себе в позитивному світлі, заважає людині виносити адекватні висновки й покращувати свої компетенції. У результаті, всупереч добрим намірам мовця неправди, працівник не може рости й розвиватися, а загальна справа страждає.

Щоб виявити, як спотворюється інформація про працівника залежно від статі, вчені провели дві серії тестів. У першій вони вимірювали сприйняття учасниками дій іншої людини. Випробуваним давали гіпотетичну оцінку менеджера про погану роботу співробітника і показували, який зворотний зв'язок він вибрав для передачі безпосередньо співробітникові. Відгуки роздали випадковим чином — починаючи від правдивих, які були найжорсткішими, до найменш правдивих, які були найбільш м'якими. Потім учасники повинні були вгадати на основі обраного зворотного зв'язку стать співробітника.

«Учасники в переважній більшості випадків здогадувалися, що неефективним співробітником, якому видали «білу брехню» — найменш правдивий, але приємний зворотний зв'язок, — була жінка», — говорить один з авторів роботи Лілі Джампол. На думку вчених, цей висновок свідчить, що учасники вважають таке надання зворотного зв'язку найбільш буденним і ймовірним.

У другій частині дослідження вивчалася ймовірність того, що самі учасники поводилися аналогічним чином. Випробовуваних попросили оцінити два погано написаних есе, підписані лише ініціалами авторів: AB або SB. Їх стать при цьому не була відома. Враховуючи, що учасники не знали стать авторів та оцінка проводилася таємно від оточуючих, результати показали, що вони насправді думали про есе.

Після представлення своїх оцінок випробовуваних попросили надати зворотний зв'язок безпосередньо кожному письменникові в чаті, щоб автор міг удосконалюватися в майбутньому. У цей момент їх імена (Ендрю або Сара) розкрили, виявляючи, що один був чоловіком, а інший — жінкою. Учасники представили оцінку кожному автору, а також дали їм змістовні коментарі для поліпшення майбутніх творів.

Виявилося, в середньому учасники були схильні «схвально брехати» жінці-письменникові: її оцінки, коли їх давали, вже знаючи стать, виявилися набагато вище, ніж при таємному оцінюванні. Також Сарі видавали більше позитивних коментарів, ніж Ендрю. При цьому особистий зворотний зв'язок для письменника-чоловіка був такий що статистично не відрізняється від таємних оцінок, які йому ставили, ще не знаючи стать.

Дослідження доповнює більш ранні роботи, які, наприклад, показували, що при оцінці працівників жінок в цілому описують «тепліше» і в більш позитивних виразах, ніж чоловіків, при цьому їх об'єктивні, кількісні показники продуктивності описують негативніше (при однакових рівнях реальної продуктивності та особистісних компетенцій працівників різної статі). Такі спотворення заважають як самим працівникам, так і реальним результатам компанії, відзначають дослідники.