У публічних виступах, здається, розбираються всі, кожен другий може дати рекомендацію спікеру. Але фахівців у цій галузі набагато менше, інформує Ukr.Media.
Саме тому склалася практика непотрібних порад про те, як потрібно себе вести на сцені. Ось список таких "правильних" порад, які лише шкодять доповідачу.
Міф 1: використовуйте жести
Ця порада часто зустрічається у напівпрофесійних тренерів. Насправді під час виступу не потрібно думати про жести — важливо зосередитися на цілі. А залежно від того, яка у вас мета, жести будуть з'являтися самі. Неможливо надихати, наприклад, з зімкнутими ззаду руками. Або доводити, переконувати з сутулою спиною.
Як тільки людина зосереджується на цілі і перестає думати про руки та інші частини тіла, саме в цей момент народжуються органічні жести, саме тоді і з'являється та сама переконливість, якої жадають всі ті, хто говорить про жести. Тільки справа зовсім не в них.
Міф 2: репетируйте перед дзеркалом
Кожен другий вчитель у школі рекомендує учням репетирувати перед дзеркалом. А ось артистам на першому курсі це категорично забороняють робити. А все чому? Коли ви думаєте про те, як стояти і як говорити, то абсолютно забуваєте, що хотіли сказати, і навпаки. Приймаючи красиву позу перед дзеркалом, намагаючись повторити її на сцені, ви переносите об'єкт уваги на себе, а саме в цей момент і народжується максимальне хвилювання.
Слід зауважити, що репетирувати необхідно перед глядачем. Будь-яким, але краще доброзичливо налаштованим, щоб саме він, а не дзеркало давав вам зворотний зв'язок.
Міф 3: вивчіть текст
Заучувати текст шкідливо: як тільки наздоганяє хвилювання, ви його тут же забуваєте. А оскільки найчастіше ми пишемо собі тексти розумними красивими словами, боїмося виглядати нерозумно, то вже складно переключитися на звичну мову. Від цього народжуються затягнуті паузи "еее, як би" і виникає незручність.
Багато хто бере текст із собою, дивиться в нього, коли забуває слова, і розгублюється ще більше, оскільки не може відразу знайти потрібну фразу. Загалом, від тексту більше проблем, ніж користі.
Найкращим варіантом буде говорити своїми словами, адже ви набагато розумніші, ніж плоский текст, І можете спокійно це висловити. Рекомендуємо виділити тези, сформулювати їх одним реченням, зробіть собі підказки-тези великим шрифтом і розповідайте своїми словами.
Міф 4: оцініть відеозапис із виступу
Часто можна почути рекомендацію дивитися своє відео і оцінювати виступ. Але після перегляду запису оцінити нічого не можна. І виступати більше не хочеться. Навіть професіоналам.
На відео пропадає найцінніше — взаємодія з глядачем. Це все одно що рок-концерт оцінювати по запису: драйву немає, а всі хрипи і зітхання чутні. Або спектакль: чого вони там плачуть у залі для глядачів або сміються — по ТБ абсолютно незрозуміло. І, погодьтеся, по відеозапису ми не зможемо дати оцінку концерту або спектаклю. Хороший він був чи поганий, ми можемо оцінити, тільки якщо були присутні, або за відгуками. Так само і з виступом.
Набагато важливіше оцінювати по обличчях і очах глядачів (зараз вони не церемоняться, якщо нудно, відразу засипають або дістають гаджети), а також за кількома основними критеріями виступів, в яких вам можуть допомогти друзі.
Міф 5: не виступайте на чужу тему
Добре, якщо тема подобається, а якщо вам просто потрібно виступити з доповіддю? — часте питання від менеджерів великих корпорацій. У такому разі тобі необхідно, як кажуть артисти, приміряти тему доповіді, зрозуміти, де саме, в якій частині вона знаходить відгук у вашій душі, і саме так розгорнути питання, щоб було цікаво насамперед вам.
Міф 6: важливіше що, ніж як
Часто в нашій практиці виступів, де немає місця своїй думці і всі звикли читати розумний текст з папірця, можна побачити основний акцент на зміст презентацій. Від цього страждає візуальна частина: доповідь переповнена графіками і таблицями. Це і вважається певним еталоном хорошого виступу. А звертати увагу на те, як буде представлена ця інформація, не прийнято.
Отже, важливо поєднувати складні графіки з більш легким і образним візуальним рядом, тоді глядачеві буде легше сприймати інформацію і ваша доповідь матиме успіх.
Міф 7: паузи — це погано
Дуже складно буває переконати доповідачів, що пауза перед початком виступу необхідна. Вона допомагає зосередитися спікеру і переключити увагу залу.
Міф 8: використовуйте перевірені прийоми
Багато дивних порад дають люди одне одному, кажучи, що цей прийом точно спрацює. Скількох глядачів ви би не уявляли сидячими на горщиках — не виходить. Виявляється, хтось порадив такий прийом як спосіб позбавлення від хвилювання.
Насправді позбутися хвилювання допоможе постановка мети, або надзавдання по Станіславському, і перенесення об'єкта уваги з себе на глядачів. Озброївшись дієвим дієсловом, можна зробити значно більше, ніж ви собі думаєте!
