За статистикою тільки один відсоток батьків мріють про те, щоб діти стали токарями, слюсарями та представниками інших робітничих професій. Насправді ж саме дані напрямки вже стають найбільш потрібними і перспективними. Розбираємося, чому, інформує Ukr.Media.
За даними опитування, переважна більшість мам і тат бачать своїх дітей лікарями. На другому місці — професія адвоката або юриста, на третьому — підприємця, на четвертому — програміста, на п'ятому — інженера. Саме такі напрямки вважаються в суспільстві найбільш престижними. Батьки вважають, що чим вище освіта у дитини, тим краще, тим більше у нього шансів досягти успіху в житті.
Подібна тенденція спостерігалася в останні десятиліття. Те, що батьки при виборі професії для дитини керувалися такою логікою, в підсумку призвело до дефіциту кадрів у сфері виробництва, будівництва і т.д. Тепер всі міленіали мало не поголовно є юристами, медиками, програмістами, бізнесменами. А це автоматично означає, що більша частина працездатного населення ігнорує робітничі професії. Ну а та невелика кількість людей робітничих професій вже передпенсійного або пенсійного віку. І їм елементарно нікому передати свої знання і навички.
Проблема нестачі робочого персоналу актуальна не для якихось окремих регіонів, але і в цілому. З цієї причини зараз гостро постало питання про те, щоб підняти престиж робітничих професій, зацікавити молодь, щоб залучити фахівців. У першу чергу в цьому зацікавлені відразу три сторони: держава, суспільство, бізнес.
Бізнесмени і великі корпорації також зацікавлені в тому, щоб вирішити проблему дефіциту робітників. Для цього вони вживають ряд заходів. Так, наприклад, робітникам, навіть фахівцям початківцям, пропонують гідну оплату праці. У деяких регіонах людині, яка вибрала дефіцитну професію, в перший рік роботи дається надбавка.
Грошове заохочення служить непоганою мотивацією, але є також і інша вагома перевага для тих, хто хоче розвиватися: це просування по кар'єрних сходах. Людина, що влаштувався спочатку на роботу касиром або офіціантом, має всі шанси дорости до керівника, якщо зможе добре проявити себе і зарекомендувати як сумлінного і перспективного працівника.
Менеджер з організаційного розвитку компанії "Кока-кола" говорить, що у представників робітничих професій є маса можливостей для професійного та особистісного зростання. Сьогодні робітнича професія не передбачає монотонної праці. Ту роботу, яку раніше виконували три або п'ять осіб, нині належить виконувати одному співробітнику. А це означає, що він набирається досвіду і знань в різних сферах і напрямках.
Великі корпорації також стали брати участь у навчанні та підготовці кадрів. Наприклад, пару років тому фірма Knauf випустила методичний посібник для профтехосвіти в напрямку каркасно-обшивних конструкцій.
Що стосується суспільства, то і тут ставлення до робітничих професій поступово змінюється: нехай і не швидко, але зрушення є. Обумовлено це негативним досвідом, з яким зіткнулися багато батьків і вже дорослі діти. Вибравши нібито "престижну" професію юриста, наприклад, відучившись після школи ще енну кількість років, молоді люди усвідомили, що конкуренція дуже жорстка, що бажаючих стати "білими комірцями" багато. А коли попит перевищує пропозицію, то виникає дефіцит робочих місць. Ось і вийшло, що багато молодих людей залишилися з дипломами, але без роботи і не змогли працювати за фахом.
Тому тепер деякі далекоглядні батьки відразу відправляють дітей в профтехучилища, щоб ті не "просиджували" штани в університетах на семінарах і лекціях, а відразу освоювали нову професію і починали свою трудову діяльність.
Потрібною стає робота вахтовим методом. В деяких місцях спостерігається гостра нестача кадрів, тому залучаються фахівці з інших регіонів. Роботодавці пропонують хорошу зарплату, тому для багатьох людей це можливість непогано заробити, а заодно і краще дізнатися виробництво «зсередини». Нерідко компанії виділяють талановитих працівників і пропонують їм кар'єрне зростання.
Вахтовий метод — це особлива форма здійснення трудового процесу поза місцем постійного проживання працівників, коли працівник не може бути забезпечений щоденним поверненням до місця постійного проживання.
Які ж навички необхідні для отримання роботи? Які фахівці не в професійному, а в особистісному плані є найбільш привабливими для роботодавців? Серед потрібних характеристик можна виділити наступні:
Здатність до самоорганізації
У швидко мінливому ритмі життя компаніям потрібні ті люди, які здатні самостійно набиратися знань, які допитливі, хочуть вчитися і розвиватися з власного бажання, а не «з-під палиці».
Навички цифрової трансформації бізнесу
Йдеться не про знання основ програмування, а про креативне мислення, нестандартний підхід. Робочий в найближчому майбутньому — це не просто робот-машина, що виконує одні і ті ж дії, але також і співробітник, який за сумісництвом знає, як можна поліпшити процес виробництва, оптимізувати його.
Високий рівень гнучкості
Роботодавці з розкритими обіймами приймають тих людей, які швидко адаптуються до нових умов, відрізняються гнучкістю і пристосовністю.
Широка експертиза на стику галузей
Без праці знайдуть роботу не вузькопрофільні фахівці, а ті, які володіють знаннями в декількох суміжних галузях.
