Таке поняття, як «економія», знайоме багатьом. У деяких вона стає навіть метою в житті. З'їздити в сусідній район у магазин, тому що там деякі продукти по акції дешевші, зашити колготки, тому що вони порвалися там, де не видно, та багато іншого — люди вдаються до різних хитрощів, щоб не витрачати зайві гроші. А іноді можна помітити, що прагнення заощадити виходить за межі, інформує Ukr.Media.
Є такі дисфункціональні слова, як «утискатися», «обмежувати себе», «жертвувати чимось». Вже з мовних зворотів стає зрозуміло, що такі стилі поведінки є дисфункціональними і травмуючими.
Тут варто згадати, що наша психіка функціонує у двох режимах — принцип задоволення і принцип незадоволення. Таке поєднання марнотратної поведінки, коли треба все скупити, і водночас мазохістських проявів — потерпіти. В нормі все це має поєднуватися в гармонії.
Але коли ми говоримо про шопоголізм або зміни, коли людина все скуповує, марнотратить, завжди треба розуміти, в структурі чого це відбувається. Найчастіше такий збій буває в структурі депресивного розладу, коли людина намагається заповнити якийсь біль, це буває в структурі розладів особистості, коли є збій в емоційній регуляції, через що і відбувається скуповування всього. Патологічна зміна, прагнення все скупити, купити, щоб заповнити якісь порожнечі, можуть бути пов'язані з небезпечним стилем прив'язаності, коли людина за рахунок покупок хоче заповнити самотність.
На спонтанні покупки може наштовхувати і тиск ззовні, коли вони стають засобом отримати задоволення, причому це найпростіша модель такого задоволення.
Щодо економії, вона може бути різною. Наприклад, способом покарати себе за щось, варіантом підкреслення, що людина чогось не варта. Крім того, економити багато хто може через надмірно жорсткі стандарти до самого себе. Зустрічається економія як почуття провини або сорому. Є й економія із заздрості: коли відвідує думка, що у когось щось є, я почну економити, і це буде в мене.
Економія може стати патерном із сім'ї, коли вдома часто транслюють думку, що треба економити і утискатися. І під впливом різних факторів це може перерости в гіпертрофовані форми. Недарма нерідко можна помітити, як люди економлять на базових потребах, щоб придбати щось велике — будинок, машину тощо.
Коли ми намагаємося оцінити, чи не стала економія патологічною, треба розуміти, що людина ніколи не буде і не повинна економити на базових потребах. Вона не повинна переставати їсти, щоб заощадити вивільнені гроші на щось інше. Якщо раптом починається саме такий варіант економії, слід розбиратися, через що так сталося, що змінилося в психічному і психологічному благополуччі людини, що вона пішла на такий захід.
Зараз є ще й тренд економити. Наприклад, за кордоном часто тепер налаштовують дітей з самого дитинства, що треба економити, варто вже майже з немовляти замислюватися про пенсію, збирати гроші та інші активи на старість. В результаті у людини формується постійна фрустрація, незадоволеність. Здорова економія — це коли людині не доводиться себе утискати і травмувати, жодна мета такого не варта.
