На початку 20-го століття на повну силу запрацювало виробництво шоколаду. Люди просто збожеволіли від солодощів зі смаком какао. Колись усі ці ласощі призначалися виключно для найбагатшої еліти суспільства, але з початком масового виробництва шоколадні плитки стали доступними всім, інформує Ukr.Media.
У великих виробників з'явилася можливість дуже швидко стати казково багатими. Величезний прибуток був буквально за рогом, але між реальністю і заповітною мрією стояла одна перешкода: какао-боби були дуже дорогі. Попит зростав, а ціна ніяк не знижувалася.
Боби добували в Західній Африці, і поки їх доставляли в Європу й Америку, ланцюжок постачання обростав купою посередників, які накручували підсумкову ціну до небес. Якось треба було вирішити це питання. На щастя для виробників шоколаду, вже існувала інша галузь, яка успішно змогла впоратися з таким завданням.
Алмазний картель
Це була міжнародна корпорація "De Beers" (або "Алмазний картель"), яка дуже жорстко контролювала ринок видобутку алмазів. Це була організована монополія, яка об'єднала всі копальні в Африці.
Товариші капіталісти з "De Beers" вичавлювали зі своїх працівників максимум. На алмазних копальнях часто використовувалася примусова і навіть дитяча праця. У результаті такої нещадної експлуатації вони заробляли просто шалені гроші.
Виробники шоколаду звернули увагу на таку практику і вирішили, що вони теж можуть застосувати у своєму бізнесі цей вкрай ефективний підхід. Весь світ жадав шоколаду, і товариші не хотіли упустити таку можливість.
Не всі діти люблять шоколад
До цього часу 2/3 всього виробництва какао знаходиться в Західній Африці, де приблизно 1,6 млн дітей працюють нелегально. Це діти, яким ще навіть не виповнилося 10 років. Багатьом із них доводиться гарувати на какао-плантаціях без оплати. За їжу. Ці діти як раби.
Коли дітлахи першого світу насолоджуються шоколадом, діти третього світу відчувають зовсім інші емоції, які в них викликає ця індустрія. Одні їдять, інші виробляють.
Корпорації Nestle і Mars купують інгредієнти для виробництва своїх шоколадок саме в Африці. Більше того, за прикладом алмазного картелю, великі гравці домовилися про максимальну ціну покупки какао-бобів. Тим самим серйозно збивши їхню ціну.
Об'єднавшись, корпорації скоротили витрати на виробництво і встановили бажаний прайс на продукцію.
Як заробляє шоколадний картель
Фермер продає 1 кг сушених какао-бобів посереднику приблизно за $1. Ці перекупники збирають товар по всьому регіону, промивають його і пакують. Після чого продають мішки з какао-бобами національним експортерам уже по $2,9/кг. Ті розвозять їх по світу і реалізують безпосередньо виробникам приблизно по $3,1/кг.
Великі фабрики роблять з 1 кг какао-бобів близько 40 плиток шоколаду (залежно від відсотка вмісту какао). Витрати виробника — 8 центів на плитку.
До 2014 року продажі шоколаду по всьому світу перевалили за $100 млрд. А фермери на полях в Африці заробляють по $1,25 на день.
"Молоді працівники" по $250
Якщо ви настільки мало заробляєте, то просто не зможете дозволити собі найняти робітників. Доводиться використовувати дитячу працю. У тому числі й нелегальну.
Діти не можуть опиратися фізично, їм нікуди бігти, вони не можуть об'єднатися, щоб захищати себе або створити якусь профспілку. Часто їх просто викрадають із сусідніх країн (Малі, Нігер або Буркіна-Фасо).
Скаути розповідають, як вони зможуть розбагатіти на плантаціях. Наївні й нужденні в грошах дітлахи погоджуються поїхати на ферму. Тій людині, хто привів "молодого працівника", в середньому платять $230-270, і їхня мета — будь-яким способом умовити або змусити дитину піти з ним.
Працювати доведеться по 12 годин кожен день без вихідних. Весь день потрібно доглядати за рослинами і збирати врожай какао-бобів. Більша частина цих дітей отримує оплату їжею, але найудачливіші можуть отримувати по 80 центів на день.
Всю цю інформацію не особливо афішують. Тому що шоколадним компаніям дуже важливо зберігати своє правильне позиціонування. Вони ж дарують людям задоволення і щастя (правда, не всім).
Скелет із шафи
У 2000-х роках у шоколадного картелю з'явилися перші проблеми. ЗМІ почали активно висвітлювати історію з експлуатацією дітей на фермах і звинувачувати виробників у тому, що вони свідомо вибирають плантації, де відбувається таке.
Політикам у США довелося реагувати, і вони підтримали ідею повного викорінення дитячої праці на какао-полях Африки. Це був перший серйозний удар по картелю, з моменту його створення. І ось як вони вирішили цю проблему.
Публічно заявляли, що це неприпустимо і вони теж із усієї сили "проти всього поганого і за все хороше". Придумали спеціальний протокол, щоб покласти край дитячій праці. Виділили гроші на будівництво шкіл для африканських дітей і запустили соціальну рекламу. Чи змогло це все вирішити проблему? Ні.
Уже більше 20 років товариші активно створюють таку імітацію бурхливої діяльності, але ситуація не змінюється. Більше того, за цей час шоколадні компанії стали більш закритими і почали як ніколи раніше лобіювати свої інтереси в уряді (в тому числі й в Африці).
Без "happy end"
Виходить, що історія поки без "хеппі енду". Шоколадні компанії змогли заспокоїти обурену громадськість і продовжити працювати за технологіями алмазних копалень.
Зараз на деяких етикетках із шоколадом друкують спеціальні лейбли про "чесну торгівлю" (fairtrade). Вони означають, що дана компанія знає про важкі умови видобутку какао-бобів і категорично засуджує все це.
За логікою, така етикетка повинна якось виправдати вміст шоколадки (і обов'язково зробити світ кращим). Ура, перемога, напевно!
