Philips — назва, яка знайома кожному. Компанія, що подарувала світу компакт-касети та CD-диски, революційні лампи розжарювання та перші радіоприймачі. Ще на початку 2000-х років це був справжній технологічний гігант з армією в 350 000 співробітників, що посідав третє місце у світі серед виробників електроніки. Здавалося, ніщо не віщувало біди, інформує Ukr.Media.
Сьогодні від колишньої величі залишилася лише тінь. Що сталося з останнім європейським гігантом електроніки? І кому тепер належить техніка, що випускається під брендом Philips? Давайте розберемося.
Як починалася історія Philips
Історія величі Philips почалася в далекому 1891 році, коли родина Філіпс відкрила невелику фабрику з виробництва ламп розжарювання. Жерар Філіпс, син банкіра та власника великої тютюнової компанії, після отримання технічної освіти та стажування в Англії та Берліні, вклав 75 000 гульденів, які йому дав батько, у купівлю покинутої шкіряної фабрики та найняв 35 співробітників. Хоча інженерні навички Жерара були відмінними, з управлінням бізнесом справи йшли не так гладко — до 1894 року компанія опинилася на межі банкрутства.
Ситуацію врятував молодший брат Антон Філіпс, який отримав комерційну освіту в Лондоні. Об'єднання інженерного таланту Жерара та комерційної хватки Антона виявилося винятково успішним — уже через рік компанія вийшла в прибуток, а до 1897 року фабрика зі штатом у 170 осіб виробляла 630 000 ламп на рік. До 1903 року фабрика родини Філіпс стала четвертою за розміром у Європі.
Але справжній прорив відбувся в 1914 році, коли компанія створила власну дослідницьку лабораторію Philips — справжній храм науки, який навідував навіть Альберт Ейнштейн. Лабораторія отримувала щедре фінансування та зібрала під своїм дахом найкращі наукові уми з усього світу. Результати не змусили себе чекати — уже під час війни Philips освоїв виробництво рентгенівських трубок, слідом з'явився перший портативний рентгенівський апарат Metalix Junior, а потім і перший стоматологічний рентген Oralix. А в 1915 році одним із перших запустив виробництво економічних газорозрядних ламп на основі аргону.
Після війни компанія увійшла в нову, швидко розвиваючу індустрію радіо. У 1918 році почався випуск перших голландських радіоламп, і вже через рік їх використовували сотні виробників радіоприймачів по всій Європі. Завдяки роботі лабораторії за час війни компанія перетворилася на міжнародного гіганта з представництвами по всьому світу, включаючи Австралію, Китай та Бразилію. Вона налагодила власне виробництво скла, водню та пакувальних матеріалів, що дозволило компанії залишатися незалежною від постачальників.
Інновації йшли одна за одною. У 1927 році Philips запустила власну радіостанцію, що з'єднала Нідерланди з колоніями по всьому світу. Усього через три роки компанія стала найбільшим світовим виробником радіоприймачів. Але головні прориви були попереду.
Саме Philips подарувала світу компактну касету — перший масовий носій для запису музики, що здійснив революцію в індустрії звукозапису. За нею послідували CD-диски, DVD та Blu-ray — формати, що визначили розвиток медіаіндустрії на десятиліття вперед.
У сфері освітлення компанія також не знала рівних. Philips не просто виробляла лампочки — вона формувала цілу індустрію, хоча й не завжди етичними методами. У 1925 році компанія увійшла до сумнозвісного картелю Febus, куди входили також General Electric та інші гіганти. Цей картель фактично винайшов концепцію планового застарівання, штучно обмеживши термін служби лампочок до 1000 годин.
У 1930-ті роки з'явилися знакові винаходи в галузі побутової техніки. Була представлена перша електробритва з обертовими лезами, а також Philips Respirator — перший пристрій для штучного дихання. І це, звичайно, далеко не все.
Під час Другої світової війни керівництво компанії зуміло зберегти ключові активи, евакуювавши більшу частину виробництва і передавши його в управління британському уряду. Незважаючи на часткову окупацію та вивезення обладнання до Німеччини, заводами в Нідерландах керував Фріц Філіпс, син Антона, який не тільки підтримував виробництво, але й врятував життя сотень працівників єврейського походження, за що пізніше був визнаний Праведником народів світу.
Телевізори Philips
Телевізійний напрямок був одним із ключових в історії Philips. У 1950-х роках компанія почала виробництво телевізорів, швидко ставши лідером європейського ринку. Перша модель, Philips TX, мала 22-дюймовий чорно-білий екран і могла приймати чотири канали.
До 1980-х років Philips контролював близько 40% європейського ринку телевізорів. Компанія постійно впроваджувала інновації: технології покращення зображення, нові типи кінескопів із поліпшеною передачею кольору, системи Digital Natural Motion та Pixel Plus.
У 1997 році Philips здійснив революцію, представивши перший плазмовий телевізор для масового ринку — 42-дюймову модель за 15 000 доларів — і розробив технологію Pixel Plus для обробки зображення. Серія Flat TV з можливістю настінного монтажу визначила напрямок розвитку всієї індустрії.
Однак на початку 2000-х років становище компанії на ринку телевізорів почало погіршуватися через конкуренцію з азійськими виробниками. У 2012 році Philips створив спільне підприємство з китайською TPV Technologies, якій відійшло 70% телевізійного бізнесу. До 2014 року TPV повністю викупила цей напрямок, отримавши права на використання бренду Philips у виробництві телевізорів.
Сьогодні телевізори Philips виробляються TPV Technology без участі оригінальної компанії. Philips отримує лише ліцензійні відрахування за використання бренду, не маючи відношення до розробки чи виробництва пристроїв.
Початок кінця
Але повернемося до історії. До початку 1980-х років Philips була справжньою імперією технологій. Компанія не тільки винаходила нові формати та пристрої, але й отримувала роялті від інших виробників, що використовували її технології. Здавалося, цьому пануванню не буде кінця. Але перші тріщини в фундаменті імперії вже почали з'являтися... Зростаюча конкуренція з боку азійських виробників, особливо японських компаній, почала підривати позиції концерну на світовому ринку. Застарілі європейські виробництва не могли конкурувати з більш ефективними азійськими фабриками, де була істотно нижча собівартість продукції завдяки слабкій єні.
У 1981 році компанія вперше за довгий час оголосила про збитки в розмірі 2,2 мільярда доларів. Для порятунку ситуації в 1982 році на посаду CEO був призначений Віс Деккер, кандидатуру якого висунув сам Фріц Філіпс. За два роки Деккер закрив 30% усіх заводів і скоротив персонал холдингу на чверть. Його стратегія включала співпрацю з іншими компаніями та придбання часток в успішних бізнесах для зниження витрат на інноваційні розробки.
Одним із ключових рішень стала купівля чверті акцій Grundig у 1984 році для прискорення розробки нових телевізорів. У США була проведена реорганізація North American Philips, куплені компанії Magnavox, Sylvania та Philco.
Масовий розпродаж активів
Однак вже в 1990-х роках компанія опинилася в складному фінансовому становищі. Витрати на розробки та нові технології росли швидше, ніж доходи від продажів. Кредити, взяті для розвитку, ставали все більш обтяжливими, відсотки по них постійно збільшувалися.
Інвестиції в інновації не окупалися, що створювало серйозну загрозу фінансовій стабільності підприємства. Керівництву було необхідно терміново знайти способи скорочення витрат або створення нових джерел доходу.
Тоді керівництво компанії очолив Ян Тіммер, який розпочав радикальну програму реструктуризації під назвою "Операція Центуріон". Щоб продемонструвати серйозність ситуації, на першій же конференції топ-менеджерам роздали фіктивні прес-релізи про банкрутство компанії.
Тіммер діяв рішуче: ввів нову систему мотивації та жорсткі KPI для керівників усіх рівнів. До кінця 1991 року штат скоротився на 68 000 осіб — 22% всього персоналу. Було закрито збитковий комп'ютерний підрозділ, а виробництво почали переносити в країни з дешевою робочою силою, переважно в Південно-Східну Азію.
Спроби утриматися на ринку через інновації не приносили успіху. Співпраця з Sony та Nintendo у створенні революційного CD-I (інтерактивного компакт-диска) завершилася провалом, а вихід PlayStation у 1994 році остаточно поховав ці плани. Philips часто випереджав час зі своїми розробками — наприклад, експериментував з інтеграцією інтернету в телевізори ще на початку 1990-х, але все частіше втрачав здатність успішно виводити продукти на ринок.
Початок 2000-х ознаменувався масштабним розпродажем активів. Виробництво батарейок і акумуляторів пішло до Matsushita, телекомунікаційний підрозділ було закрито зі збитком у 1,5 мільярда доларів. У 2006 році напівпровідниковий бізнес був проданий і перетворений на компанію NXP, яка, звільнившись від неповороткої системи управління Philips, сьогодні коштує в чотири рази дорожче своєї колишньої материнської компанії.
Особливо показові історії ASML і TSMC. ASML, заснована Philips у 1984 році, сьогодні є найбільшою технологічною компанією Європи з капіталізацією в 266 мільярдів доларів. А частка в тайванському стартапі TSMC, в який Philips інвестував у 1986 році, сьогодні коштувала б 121 мільярд доларів. Але компанія поспішила позбутися обох активів.
Особливо болісною стала відмова від телевізійного бізнесу в 2012 році. Спільне підприємство з китайською TPV Technologies завершилося повною втратою контролю над виробництвом телевізорів Philips до 2014 року. За компанією залишилося лише право отримувати відрахування за використання торгової марки.
У 2016 році компанія відокремила свій найстаріший бізнес — виробництво освітлювального обладнання, створивши незалежну компанію Signify. Фінальним акордом став продаж підрозділу побутової техніки китайській Hillhouse Capital у 2021 році за 3,7 мільярда євро.
Але чому це сталося? Можна припустити, що, по-перше, компанія стала занадто великою і неповороткою. Щоб прийняти навіть просте рішення, потрібно було пройти безліч узгоджень. Через це хороші ідеї або не реалізовувалися взагалі, або виходили на ринок занадто пізно, коли конкуренти вже пропонували щось схоже. У Philips був величезний потенціал, але громіздка система управління не давала його реалізувати.
По-друге, Philips занадто довго вважав себе непереможним лідером і не сприймав серйозно нових конкурентів, особливо з Азії. Коли Samsung і LG почали активно розвиватися, в Philips просто відмахувалися від цієї загрози, вважаючи, що їхня репутація та якість завжди будуть важливіші для покупців, ніж ціна. Але азійські виробники виявилися більш ефективними, гнучкими та здатними швидко реагувати на зміни ринку. У результаті маржинальність бізнесу Philips впала до критично низьких значень, що призвело до необхідності розпродавати активи.
Philips сьогодні
У даний час Royal Philips NV зосередився на виробництві медичного обладнання, включаючи магнітно-резонансну томографію, комп'ютерну томографію, рентгенографічні системи та ультразвукову діагностику.
При цьому різні категорії продуктів під брендом Philips, як і раніше, присутні на ринку: телевізори виробляє TPV Technology, побутову техніку — Hillhouse Capital, освітлювальне обладнання — Signify. Однак оригінальна компанія Philips не має відношення до розробки та виробництва цих товарів, отримуючи лише ліцензійні відрахування за використання свого імені.
