Є така категорія клієнтів, яка викликає у працівників відділень банку тиху заздрість. Людина приходить, привітно усміхається, мовчки отримує відсотки з депозиту — і йде. Жодних скарг, жодних проблем. А на рахунку у неї — мільйони. І ці мільйони працюють. Приносять, скажімо, 100 тисяч гривень щомісяця. Чистими, спокійними грошима, інформує Ukr.Media.
І тут, молодий спеціаліст, мимоволі думає: «А якщо покласти гроші на депозит? І просто жити з відсотків?».
Цифри в цій грі з ілюзіями дуже швидко приводять до тями. Бо якщо бажаєте отримувати 100 тисяч на місяць, то при середній ставці 12% річних доведеться покласти на рахунок близько десяти мільйонів гривень. 100 000 / 12 × 12 × 100 = 10 000 000 грн. І це ще без урахування податків, які з'їдять майже чверть прибутку — 23% (18% ПДФО плюс 5% військовий збір). В результаті на руки ви отримаєте не 100 тисяч, а 77.
Але навіть якщо гроші є, все одно не все так просто. Банківські вклади здаються затишною гаванню: держава гарантує компенсацію до 600 тисяч гривень на кожен вклад, і якщо грамотно розбити суму по різних банках, можна знизити ризики майже до нуля. Але… інфляція не спить. Те, що сьогодні зветься «надійний дохід», за кілька років перетворюється на мляву подачку, яка навіть інфляційного росту цін не покриває.
Уявімо: відкрили ви депозит на 1 мільйон гривень на 5 років під 12% річних. Це звучить як надійна інвестиція — 92 тисячі прибутку щороку. Але що робити, якщо за ці п'ять років ціни зростуть удвічі, як це вже неодноразово було? Ваш прибуток знеціниться ще до того, як ви встигнете ним насолодитись. Реальна інфляція в країні часто значно перевищує офіційні цифри. У гривневому депозиті це просто означає втрату частини купівельної спроможності щомісяця.
Погляньмо на це без прикрас. П'ять років тому, у 2020-му, долар коштував приблизно 24 гривні. Тобто мільйон гривень на депозиті тоді дорівнював 41 600 доларів. Сьогодні, коли курс — уже 41, цей самий мільйон — це всього 23 000 доларів. Начебто за ці роки ви отримали з відсотків 600 тисяч гривень, але після податків залишається десь 460 тисяч — це приблизно 11 тисяч доларів. У підсумку: мали 41 тисячу, отримали 23 + 11, тобто втратили понад 7 тисяч доларів. І це ще без урахування інфляції. То що це? Інвестиція? Ні. Це збиток, загорнутий у папірець «надійного доходу».
Гаразд, скажете ви, зараз же в країні війна йде, економіка нестабільна, тож і гривня знецінюється. Але давайте поглянемо на інший період. Наприклад, 2015 рік — курс долара тоді був приблизно 16 гривень. Тобто мільйон гривень на депозиті дорівнював 62 500 доларів. Минуло п'ять років — вже 2020 рік, курс виріс до 24. Цей же мільйон став еквівалентом лише 41 600 доларів. Начебто ви заробили за п'ять років 600 тисяч гривень відсотків. Після податків лишається десь 460 тисяч — це приблизно 19 000 доларів. Разом: було 62 500, стало 41 600 + 19 000 = 60 600. Мінус майже дві тисячі доларів. Депозит з'їв відсотки — тихо, без паніки, просто через девальвацію.
Іноземна валюта виглядає на цьому фоні привабливіше. Так, ставки значно нижчі — десь 1,5% річних у доларах, але й стабільність вища. Принаймні умовна. Бо і тут прибуток не покриває інфляцію. Якщо у США середня інфляція — 2,5%, а банк платить 1,4% річних, то ваш вклад втрачає вартість навіть без валютного ризику.
Вклади — це добре, коли у вас є значна сума, яку ви хочете зберегти, а не примножити. Це не дохід, це — зручний тимчасовий притулок для капіталу. Але якщо ви мрієте про життя рантьє, де гроші працюють на вас, а ви на пляжі з лимонадом — банківський депозит стане для вас холодним душем.
