Нещодавно моя знайома звільнилася з роботи після десяти років невтомної праці. Історія її звільнення наштовхнула мене на роздуми про дивний парадокс у трудових відносинах, який, мабуть, знайомий багатьом, інформує Ukr.Media.
Вона працювала без вихідних, по 10-12 годин щодня. Блискуче справлялася з найскладнішими завданнями, виправляла чужі помилки і фактично рятувала організацію своїм професіоналізмом. Терпіла примхи керівника-самодура, ніколи не скаржилася і не влаштовувала сцен. А зарплата була досить скромною.
Коли вона нарешті знайшла іншу роботу з кращою оплатою і написала заяву про звільнення, не звинувачуючи нікого й не скаржачись, сталося неочікуване. На неї накинулись з неймовірною ненавистю та злобою!
"Ви всіх зрадили! Встромили ніж у спину! Підставили нас! Обманули наші очікування! Кинули нас! Як це низько й підло! Хто тепер погодиться за такі копійки виконувати таку роботу? Хто впорається з таким обсягом?".
Цікаво, що в тій організації багато людей звільнялося — робота була складною та виснажливою. Їх відпускали без проблем, мовляв, скатертиною дорога! А от мою знайому відпускати не хотіли, та ще й звинуватили в усіх смертних гріхах.
І це, як не дивно, типова ситуація. Коли хороший, відповідальний, чесний і працьовитий працівник іде, точніше, скидає ярмо рабства, його ж і звинувачують. До нього відчувають ненависть ті, хто безжалісно його експлуатував.
Посереднього працівника відпустять спокійно, навіть помахають на прощання. Без нього тільки легше стане. А от хорошому варто тільки наважитися піти — і на нього виллють відро бруду, бочку претензій і цистерну звинувачень. Потім ще й мститимуть та псуватимуть репутацію. Мовляв, він усіх кинув і підставив, насмілився піти, коли на ньому все трималося!
Так говорять про хороших співробітників, хороших чоловіків і дружин, хороших лікарів та інших фахівців, яких безжалісно експлуатували за копійки. Або задарма. Їхали на них гуртом, звісивши ноги. І раптом — людина наважилася кинути свій візок і піти! Яка підлість!
Насправді підлість — не платити людині нормально. Змушувати працювати цілодобово. Вішати на неї всі проблеми. Не давати відпочити. Не помічати її зусиль і величезної праці.
Зі скандалом зазвичай ідуть хороші люди. Точніше, скандалять ті, від кого ці люди пішли. Бо дуже прикро втратити раба.
Але це доводить, що ви правильно вчинили, пішовши. Раз на вас все трималося, як з'ясувалося. От тільки вам за це нічого не давали. І не збиралися давати...
