З 2016 року Національний банк країни запустив дослідницький проект по впровадженню електронної гривні (е-гривні), а криптовалютна біржа Kuna з серпня 2017 року приступила до розробки національного стейблкоіна під робочою назвою «криптогривня». Ми розібрався в спеціальному матеріалі, в чому відмінність цих активів і настав час для цифрових експериментів над економікою України, інформує UkrMedia.
Електронна гривня від НБУ
Перші кроки по впровадженню е-гривні - національної грошової одиниці України в цифровій формі - були здійснені ще в кінці 2016 року. Тоді Нацбанк спільно з провідними українськими блокчейн-фахівцями приступив до вивчення міжнародного досвіду, ризиків та переваг існуючих технологічних рішень для фінансової екосистеми країни.
Фахівці НБУ заявляють, що е-гривня, яка ними розробляється, дозволить державі і бізнесу мінімізувати витрати при переводі грошей, а також проводити миттєві операції.
Пілотний проект тестування інноваційного платіжного рішення в рамках започаткованого проекту Нацбанком Cashless Economy стартував у червні 2017 року. Крім команди Нацбанку в нього на волонтерських засадах були залучені зацікавлені учасники платіжного ринку. Були досліджені правові аспекти, макроекономічний ефект і розроблено оптимальну бізнес-модель нового цифрового активу.
У січні 2018 року НБУ уточнив, що е-гривня буде не «криптовалютою від Нацбанку», а звичайним платіжним токеном.
За словами радника голови Асоціації українських банків Олексія Куща, електронна гривня буде перебувати на рахунках в банках, але зараховуватися на електронному гаманці, а блокчейн дозволить захистити її від шахрайства, хакерських атак і незаконного зняття з рахунків. Також він підкреслив, що е-гривня стане зобов'язанням Нацбанку, яке можна буде придбати за готівку.
В ексклюзивному коментарі представники НБУ підтвердили, що продовжують вивчати, як електронна гривня може доповнити платіжний ландшафт України і сприяти підвищенню частки безготівкових розрахунків та зменшення їх вартості.
«Електронна гривня - це фіатна валюта в електронному вигляді, яка обмінюється на готівкові або безготівкові кошти у співвідношенні 1: 1. Транзакції з е-гривнею можуть здійснюватися за допомогою комп'ютера або смартфонів», - повідомили в НБУ.
Зараз Національний банк завершує пілотний проект з електронної гривні: майже закінчена технологічна частина, ведеться робота над аналітикою. За попередніми оцінками, пілотний проект по е-гривні повинен завершитися в грудні 2018 року.
«Наголошуємо, що рішення про доцільність впровадження електронної гривні буде прийнято тільки після проведення детального аналізу напрацювань і результатів пілотного проекту та оцінки зацікавленості споживачів і учасників платіжного ринку в такому продукті», - відзначили в Нацбанку.
Криптогривня від Kuna
У серпні 2017 року засновник української криптовалютної біржі Kuna Михайло Чобанян запропонував альтернативний проект національної криптовалюти під робочою назвою «криптогривня». Тоді повідомлялося, що open-source проект дозволить напрацювати експертизу «для запуску національної криптовалюти від національного банку».
У листопаді 2018 року Kuna повністю переглянула юридичну модель свого сертифікату, який раніше передбачалося забезпечувати гривневими запасами трейдерів на власних гаманцях біржі.
«Від цієї концепції ми пішли, тому що вона не масштабується і в ній не зможуть брати участь юридичні особи. Крім того, нам потрібні фізособи, які зможуть відправляти гроші зі свого поточного банківського рахунку, тому що там немає обмежень, які є на карті», - заявив тоді Михайло Чобанян.
Як повідомили представники команди Kuna, криптогривня стане першим українським стейблкоіном, що дозволить нівелювати ризик волатильності ціни. Крім того, прив'язка до курсу гривні, за їх словами, буде «більш зрозуміла» ринку.
На першому етапі токен працюватиме на платформі Ethereum (стандарт ERC-20). Механізм емісії та її обсяг будуть розкриті у публічній пропозиції та whitepaper проекту під час запуску.
«Криптогривня буде мати властивості різних видів токенів залежно від транзакції, в якій вона буде застосовуватися. У здійсненні платежів - властивості платіжного сертифіката, у можливості отримати додаткові сервіси для власників монети - utility. У певних транзакцій криптогривня буде security-токеном», - розповіла команда біржі.
На відміну від е-гривні криптогривня отримає більш широку сферу застосування. Новий маркер буде мати схожість зі швейцарською монетою WIR, випущеної в 1934 році, яка дає можливість здійснювати взаєморозрахунки, а також є інструментом взаємного кредитування та забезпечення зобов'язань учасників системи.
«Криптогривну можна використовувати як альтернативу традиційним платіжним засобам: в онлайн-покупках, умовне депонування, при видачі позик, тим самим знизивши обсяги готівкових платежів. Також розпізнавальний повноцінним інструментом обміну на крипторинку і інструментом біржового трейдингу. Крім того, криптогривня дасть можливість новачкам увійти на крипторинки за допомогою зрозумілої для них цифрової валюти, без негайного входу через інші альткоіни», - повідомили розробники.
Спочатку криптогривня буде торгуватися на біржі Kuna, потім її лістинг буде можливий на будь-яких інших біржах і обмінниках.
Представники Kuna підкреслили, що випуск і обіг токена буде здійснюватися в рамках правового поля, а сама монета зможе функціонувати ще до прийняття закону про регулювання криптовалют.
«Всі сервіс-провайдери в ланцюжку, діяльність яких є регульованою, мають необхідні ліцензії», - запевнили вони.
Зараз модель знаходиться на фінальній стадії розробки, після чого пройде стрес-тест в юридичних компаніях.
Очікується, що повноцінна комерційна експлуатація токена почнеться в 2019 році. Протягом року після його запуску біржа Kuna сподівається отримати 1 млрд грн.
Позитивний експеримент для економіки України
Обидва проекти національних цифрових активів знайдуть свого споживача і зможуть стати конкурентоспроможними, переконаний адвокат, керуючий партнер юридичної компанії Juscutum Артем Афян.
«У е-гривні і криптогривні може бути дуже різна цільова аудиторія, різні сфери застосування, різні плюси і мінуси. Проект електронної гривні розробляється Нацбанком вже давно. Періодично він трансформується, змінюється технологічний бекграунд, аналізуються можливості використання блокчейна, криптошифрування для забезпечення стійкості і більшого комфорту цих грошей. Але, так чи інакше, те, що робить Нацбанк - це спочатку різновид гривні, якась форма існуючих грошей.
Те, що робить Kuna - це зовсім інший, новий вид цифрового активу.
До того як криптогривня знайшла конкретний обрис, я поки утримаюся від оцінки фінансової сторони. Але цей інструмент не вступає в пряму конкуренцію з тим, що робить Нацбанк, і мені здається, він може цілком зайняти своє окреме місце в економіці країни. Криптогривня має набагато менше законодавчих основ, але це робить її більш гнучкою і, отже, більш цікавою.
Разом з тим експерти підкреслюють, що і для першого, і для другого проекту потрібні додаткові роз'яснення від регулятора, що стосуються ліцензування та процедури їх застосування в банківському секторі. Залежно від цього стане зрозуміло, чи знадобиться додаткова нормативна база для їх функціонування.
В цілому Артем Афян позитивно оцінив перспективи створення національних цифрових активів в країні.
«Економіка України відчуває на собі таку кількість депресивних факторів, що ніякого негативного ефекту ці два проекти точно не зроблять. Чи нададуть вони позитивний вплив- напевно, так. Сама по собі свідомість учасників ринку достатньо дозріла. Більш того, саме в економіці, яка розвивається, набагато зручніше вводити нові формати платіжних інструментів», - вважає Артем Афян.
Очевидно, що говорити про практичні результати розробки національного сертифіката поки рано, проте успішна імплементація хоча б одного з цифрових активів на базі DLT-технології дозволить Україні залишитися в числі світових лідерів по впровадженню блокчейна.
