Переможець "Х-фактора-5" Дмитро Бабак: "З улюбленою познайомився на конкурсі краси"

Дмитро Бабак - з міста Петровське (Луганська область), що вже говорить про те, що хлопцеві було непросто. Та й перемога далася йому нелегко. За сім прямих ефірів він примудрився двічі побувати в номінаціях на вибування, "поборотися за життя" і все-таки пройти далі. Ми поговорили з "джентльменом" і "справжнім мужиком", як називала його Ніно Катамадзе, - про те, що ж далі?

"Ви мене ще не раз побачите і почуєте"

- Діма, дізнавшись про перемогу, ти плакав на сцені. Не вірив, що глядачі скажуть тобі "так"?

- Насправді після кожного виступу, особливо після потрапляння в номінації, я думав: "Ну все, Дімка, ти поїдеш додому". Адже всі хлопці дуже талановиті. Але виходив на сцену, збирався з думками і боровся. Щоразу на сцені я думав: "А чи варто мені сьогодні туди виходити і навіщо?" Часом я не знаходив ствердних відповідей, і це сильно мене засмучувало. У якісь моменти навіть вибивало з колії. Моя голова завжди сповнена таких думок, хоча іноді банан - це просто банан.

- І що тебе змушувало все-таки виходити на сцену?

- Складно пояснити, але де-то в тобі щось таке сидить і підказує, що ти на вірному шляху, що все робиш правильно і що тобі потрібно лише переступити через себе. Це була колосальна боротьба з собою, зі своїми звичками.

- Після того як країна назвала тебе переможцем, ще залишилися сумніви?

- Сумніви завжди є. Спочатку взагалі не знав, як з цим впоратися. Але підтримка глядачів і суддів дала мені платформу, від якої я відштовхуюся. Попереду багато роботи. Ви мене ще не раз побачите і почуєте.

"Не очікував, що Іван Дорн мене підтримає"

- Ніно що тобі сказала?

- Ніно сказала, щоб я на даний момент впорався з тим, що мені дав Бог.

- Навіть Ваня Дорн кинувся тебе обіймати. Що він казав?

- Звичайно, я не очікував такого розвитку подій і просто впав на підлогу, оскільки в мені все перевернулося. І в той момент до мене підбіг Ваня, почав обнімати і говорити: "Повір, ти пройшов, ти - молодець!" Я спочатку не зрозумів, хто це був, настільки все було несподівано. Не думав, що це може бути Іван Дорн. Я дуже вдячний йому за підтримку.

- Сосєдов з Кондратюком як підтримали?

- Сергій Васильович сказав, що це феномен і такого бути не може. Ігор Васильович сказав, що побувати в двох номінаціях і в підсумку перемогти - це межа можливого і я довів людям, що насправді мрії збуваються.

"Мої головні критики - бабуся з дідусем"

- Хто тебе підтримував в залі під час суперфіналу?

- У залі була моя дівчина Дарина і хороший друг.

- Мало хто знав, що в тебе є дівчина. А як ви познайомилися?

- Ми познайомилися в березні минулого року. В нашому університеті проходив конкурс "Міс культури мистецтв", а я був його організатором. Дарина у ньому брала участь і сподобалася мені з першого погляду. Я їй писав, дзвонив, але вона не відповідала. А потім ми випадково зустрілися в маршрутці. І так все зав'язалося-закрутилося.

- Чия підтримка для тебе найважливіше?

- Звичайно ж, підтримка Дарини. Спасибі їй! Вона мій ангел-охоронець. Мої близькі люди - це бабуся Люда і дідусь Коля. Вони вірили в мене, давали мені надію, підтримували, дзвонили щодня. Це наша спільна заслуга. Вони взагалі мої найголовніші критики.

- А серед учасників шоу близькі люди з'явилися?

- Спочатку я познайомився з хлопцями з "Екстриму" (група вийшла у суперфінал разом з Дмитром; тріо теж з Луганської області. - Ред.). Ми їхали в одному поїзді. Крім них моїми друзями стали Максим і Денис з "Типажів" і Санта Данелевича. Вони завжди мене підтримували. Сподіваюся, ми й надалі будемо підтримувати відносини. Я дуже люблю цих людей.

У минулому році співав з Вакарчуком в Луганську

- Багато артистів намагаються переїхати в Київ, так як тут більше можливостей для особистого розвитку. А ти?

- Я вже переїхав. Не бачу перспектив залишатися в Луганську, шукаю нові можливості. Зняли з моїми музикантами квартиру.

- З ким би з артистів хотів заспівати?

- З Ніно Катамадзе. Мрія заспівати в дуеті зі Святославом Вакарчуком вже здійснилася. Після одного телепроекту він запросив мене виступити з ним на концерті в Луганську. Я дуже чітко пам'ятаю цю дату - 12 червня 2013 року. Після цього концерту у моєму житті стався величезний поворот - це як удар по голові. Вакарчук дуже надихає!

ШКУРНЕ ПИТАННЯ

Куди витратиш призовий мільйон?

- Тільки на творчість! Наприклад, на запис свого альбому. Найближчим часом хочу влаштовувати "квартирники" - пити чай, співати пісень, їсти печиво і розмовляти з людьми, які мене підтримують і хочуть познайомитися ближче. Продовжу писати музику. У мене є напрацювання, які поки чули тільки близькі люди, але скоро я їх представлю широкій аудиторії. Буду працювати, не шкодуючи себе. Зараз мені потрібна тільки студія, щоб займатися з хлопцями. У нас є своя група: я, басист Дмитро Яцун, гітарист Саша Комарів і барабанщик Славік Ушаков.

ІЗ ДОСЬЄ

Діма Бабак народився 30 квітня 1992 року. Виріс у місті Петровське Луганської області. Коли Дімі було три роки, батьки розлучилися. З 13 років живе з бабусею і дідусем. Під час навчання в школі ніяких музичних здібностей не виявляв. Любив тільки фізкультуру. Грати на гітарі, яку подарувала бабуся, навчився будучи студентом Петрівського професійного ліцею (має диплом автослюсаря). Потім співав у місцевому вокально-інструментальному ансамблі "Задзеркалля". Зараз студент 5-го курсу Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка (інститут культури і мистецтв, спеціальність "естрадний вокал"). Є сестра Олена, яка навчається і живе в Бєлгороді (Росія).

До РЕЧІ

Штурмував "Х-фактор" всі п'ять сезонів

Виявляється, Діма таки хлопець наполегливий і цілеспрямований: він не втомлювався штурмувати кастинги всіх сезонів шоу!

- Мій шлях почався з першого сезону " Х-фактора ". Я поїхав у Харків, думав, що зможу підкорити країну з репертуаром "Чорнобривці" або піснею Газманова "Офіцери". Але мене завернули ще на першому прослуховуванні в наметах.

Потім пішов на "Х-фактор-2". Тоді до мого репертуару додався Юра Шатунов. Але знову не пройшов.

Те ж було і в третьому сезоні. А в четвертому я став переможцем конкурсу "Х-фактор Онлайн" в одній з тижнів, але підсумковий конкурс не виграв.

У цьому сезоні вирішив ризикнути ще раз і пішов на кастинг у Донецьку. Через місяць всім хлопцям, які брали участь у кастингу, яких я знав, подзвонили і сказали, що вони пройшли. А мені - ні. Я вже зневірився, а тут дзвінок: приїжджай в Донецьк! Я навіть забув взяти з собою шкарпетки і вийшов на сцену в костюмі і туфлях на босу ногу. А тут спазм зв'язок на сцені! Але мені дали другий шанс, запросивши на кастинг у Дніпропетровськ...