В Чорнобиль пустять всіх. У зоні відчуження хочуть відкрити 20 кілометрів території.

Чорнобильська зона, яка жила розмірено майже два десятки років, - тепер теж в очікуванні реформ! Мікросвіт у великій державі відчуває на собі всі його проблеми, включаючи економічні: перспектива все тугіше затягувати пояси може урізати зону на третину - з 30 до 10 кілометрів. Про це йшла мова на недавніх парламентських слуханнях. На чому зможуть заощадити і які є ризики, розповіли експерти.

"Давно пора годівницю прикривати"

Корінні жителі зони тримають кулаки за рішення влади на користь 10-кілометрівки.

- Це треба було робити ще в 1989 році, коли Моз прийняв рішення про повернення населення в Чорнобиль, - говорить голова товариства "Відродження Чорнобиля" Галина Волошина. - Але тоді розпадався Союз, а потім нас ніхто не хотів чути.

Після аварії на ЧАЕС Галина з родиною повернулася в Чорнобиль однією з перших. У неї міцний будинок, великий город, що виходить на річку. Піратське прізвисько "самосели" коробить жінку.

- Чорнобиль чистий. Ми хочемо отримати легальний статус, реєстрацію. З Броварів, Білої Церкви дзвонять люди, кажуть, що готові повернутися, ремонтувати будинки. А тут годівницю влаштували.

Під годівницею Волошина передбачає великий чиновницький апарат, який обслуговує зону як самостійну адмінодиницю. Тут своє управління, своя прокуратура, навіть свій відділ СБУ.

- Одних економістів кілька десятків, - кип'ятиться Галина Федорівна. - Управлінців більше, ніж робітників. У понеділок низка автобусів їх привозить, в четвер відвозить. Три дні відпочивають на "великій землі".

Зняття заборони на 20-кілометрову територію і повернення Чорнобиля в підпорядкування Іванківського району дасть реальну економію на управлінському апараті. І не тільки.

В Чорнобиль пустять всіх. У зоні відчуження хочуть відкрити 20 кілометрів території.

Вахтовикам стає непереливки

- Якщо зону відкриють, в Чорнобилі можна буде прибрати надбавку за шкідливість. А це близько 1,5 тисячі на одній зарплаті, - ділиться з нами Микола, працівник адміністрації. - Трансфери можуть скасувати - бензин дорогий. Можуть ввести плату за гуртожитки, раз це вже не зона. Всі ці ідеї з минулого року в повітрі висять.

Пригорюнились і вахтовики, які в 10-кілометрівці працюють.

- За листопад і грудень зарплати не було. З нового року начебто стали платити, а повернуть борг, поки не знаємо, - розповідає киянин Михайло. - З цієї зміни вперше їхав до Києва стоячи. Раніше два автобуси надсилали, а тепер один. На їжу в їдальні ніколи не скаржилися, тепер годувати погано сталі. Продукти злетіли в ціні, а гроші ті ж: по 4,50 на сніданок, вечерю, 6,50 - на обід. Інтереси корінних чорнобильців, яких залишилося вже чотири сотні, навряд чи будуть взяті до уваги. Повернути містечко в звичайне життя занадто дорого. Швидше за все, він так і залишиться вахтовим.

Кращий сторож - це страх

Левова частина зони - це ліси, що проросли крізь покинуті села, поля, не знали плуга. За задумом комітету Ради з питань екополітики, ця територія повинна бути перетворена в Чорнобильський біосферний радіаційно-екологічний заповідник. Мінекології озвучило це ще минулого літа.

- Чесно кажучи, я здивувався, коли мене запросили до обговорення. Створення заповідника потребує коштів, організації охорони. Тоді говорили, що все вже вирішено, залишилося поставити останні підписи. Але більше нічого не сталося, - згадує заступник директора з наукових питань Міжнародної радіоекологічної лабораторії Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки Сергій Гащак.

За словами вченого, сьогодні зону, де до 70% території не відвідують навіть лісники, ніщо не охороняє краще, ніж страх перед радіацією. І це не фантом. Територія була забруднена нерівномірно, перш ніж відкрити туди доступ людям, необхідно провести ретельні дослідження.

- У зоні можуть безпечно перебувати туристи, вахтовики. Але постійно жити, вести там діяльність не можна. Навіть на дуже низьких рівнях радіації, - каже Сергій Гащак. - Ми досліджували мишей в південно-західній частині зони, яка вважається відносно чистою. Тварини були забруднені.

Вчені і раніше вважають, що раніше ніж через 100 років говорити про повернення зони до звичайного життя немає сенсу.

В Чорнобиль пустять всіх. У зоні відчуження хочуть відкрити 20 кілометрів території.

Зробити гірше завжди легко

Колючий дріт чисто символічне загородження. Але якщо її прибрати, зніметься і психологічний бар'єр. Вторгнення людини може мати кілька наслідків, каже Сергій Гащак.

По-перше, вирубування лісів. В Іванківському районі працює біотеплова станція. І навіть дерева, що ростуть уздовж зони, дають золу з концентрацією радіонуклідів.

- Якщо це буде чорнобильський ліс, золу доведеться захоронювати як радіоактивні відходи, а це дуже дорого, - зазначає вчений.

По-друге, браконьєрство.

- Такого джерела живої природи, як у Чорнобилі, більше в Україні не знайти. Обов'язково знайдуться охочі постріляти. І це будуть не мужики з навколишніх сіл, а заможні люди. Відкрити зону - це створити основу для правопорушень.

Заступник голови Національного екоцентру Олексій Василюк відзначає, коли мова йде про заповідник, мається на увазі лише окрема частина 20-кілометрового діаметра навколо центру зони відчуження.

- Що буде з іншими землями, неясно. Чорнобиль зараз охороняється краще інших заповідників. Якщо позбавити його статусу, можна зробити гірше - не краще, - переконаний еколог.

Побільше позитиву

Скільки існує зона, стільки гадають, як добути з неї користь. Збиралися вирощувати технічні культури, розводити коней, будувати сонячні електростанції. Нещодавно член экокомитета ВР Віталій Чепінога озвучив у Фейсбуці, що в зоні вже сьогодні можна ввести в експлуатацію 200 гектарів землі.

- Туди можна запустити тваринництво. Коровам слід давати три таблетки абсорбенту, і їх молоко можуть пити навіть діти, - упевнений депутат.

У аграріїв це викликає посмішку.

- Якщо залишити без уваги вартість такого молока, все одно навряд чи люди повірять, що воно корисне, - каже фермер Сергій Іващенко з Київської області. - Будувати ферми в Чорнобилі безглуздо, коли в Україні стоять без діла сотні гектарів чистих і більше родючих земель.

Всі задуми розбивалися про простий розрахунок: перш ніж отримати від Чорнобиля прибуток, в нього потрібно вкласти гроші. Між тим зона може не тільки брати, але й віддавати. Це одне з місць, яким зарубіжний обиватель ідентифікує Україну. Мертва Прип'ять притягує туристів не менше, ніж стародавні міста Мексики і Перу. Скорочення зони до 10 кілометрів не зменшить до неї інтерес, але просто перенести дріт еколог Сергій Мирний вважає непродуманим рішенням.

- Потрібно розглянути різні проекти і зважити наслідки. Можливо, урізати пільги. А головне, перетворити зону негативного символу в позитивний, - говорить експерт.

Більше десяти років Сергій Мирний проштовхує ідею створення Чорнобильського національного парку для залучення туристів. А з ними - і валюти.

А як в інших місцях аварій?

Японія. Фукусіма-1. Закрита в грудні 2013-го після цунамі і подальшого вибуху в 2011 році. Навколо АЕС створена 20-кілометрова зона відчуження. За прогнозами вчених, на повну ліквідацію наслідків може піти 40 років.

США. Три-Майл-Айленд. Після аварії в 1979 році закрито 2-й блок. Евакуація планувалася в 35-кілометровій зоні, але не проводилася, так як конструкція блоку вціліла, викид радіації в повітря був украй малий. Всі роботи по усуненню наслідків були завершені до 1993 році. Станція продовжує працювати.

СРСР. Челябінськ-40. У 1957 році стався вибух ємності на хімзаводі "Маяк". Вітер розніс радіоактивні речовини дугою шириною кілька кілометрів і довжиною в 350 км. Евакуйовано 4600 осіб. У 1968 році на місці утворений Східно-Уральський заповідник. Територія знаходиться під охороною "Росатому".

Білорусія. У 1988 році на суміжній з Чорнобильською зоною території створено Поліський радіаційно-екологічний заповідник. Щорічні витрати на утримання - 4 млн доларів.