Вони воліють діяти. Жінці хочеться, щоб чоловік її просто підтримав емоційно, а йому це в голову не приходить.
Емоційна підтримка – це дуже незначна дія для чоловіка, занадто дрібно, не стоїть нічого, ніякого подвигу в цьому немає. Треба кудись бігти, гасити пожежу, підривати гори ворогів, робити ремонт в квартирі або щось таке, одним словом, треба щось робити, а співпереживати – це не робити, це так, нісенітниця.
Вона:
– Дорогий, мені погано.
–? – Дорогий, мені дуже погано!
–??? – Послухай, кохана, скажи що-небудь!
–...????? – Ну скажи що-небудь? Що ти мовчиш?
Він:
– Я думаю, що робити.
Чого вона чекає? Вона очікує, що він скаже у відповідь: «Боже мій! Тобі погано? Що трапилося, люба? Хто тебе образив? Піду і порву його (її) на молекули! Розкажи, сонце моє, я тебе пожалію і спасу! Я весь в увазі! Мої справи почекають, друзі, хокей, футбол, політика та гроші. Я весь твій! Кажи!»
Про що він мовчить і думає, коли їй погано? «Боже мій, їй погано, зараз вона буде плакати, і що робити? Куди бігти? Чого вистачати? Кого вбивати? Що їй купити? Шубу? Кільце? Може, просто грошима? Ой, зараз заплаче! Що робити? Що ж робити?»
Якби чоловіки знали, як легко втішити жінку! Якщо б вони просто відкривали рот і говорили кілька слів і погладив її по голові! Якщо б вони притиснули її до своїх сильних і широких грудей і дали б їй поплакати хвилини три. Потім поцілували в потилицю і сказали: все буде добре, не плач. І все! І все!!! Вона щаслива!!!!! Якщо б жінки знали, наскільки чоловіки не розуміють, що їм треба робити з ними, жінками, коли вони засмучені!
