Набуття чесних мощей преподобного Сергія, ігумена Радонезького (1422)

18 липня

День пам'яті преподобного Сергія Радонезького для православних має особливе значення: засновник Троїце-Сергієва монастиря, він вважається небесним покровителем. По суті, це був перший святий, який з'явився на Русі після рятування від татаро-монгольського ярма. У хрещенні преподобний Сергій отримав ім'я Варфоломій. Дуже рано йому, синові ростовських бояр, було передбачене велике майбутнє. Згідно житію, ще перебуваючи в материнській утробі, коли його мати молилася в храмі, немовля тричі видав крик. І батьки, і парафіяльний священик зрозуміли це надзвичайне явище як знак, що майбутня дитина прославить своїм життям Святу Трійцю. Подібна ознака мала місце і в дитячі роки Варфоломія: одного разу, коли він пас коней свого батька, то побачив таємничого мандрівника, який благословив його і передрік, що він прославить Бога своїм життям. З дитинства Варфоломій був дуже побожним, старанним у працях і молитві. Згодом разом з братом Стефаном він вийшов для пустинножительства в ліс (в 12 верстах від Радонежа). Там вони побудували келію і невеликий храм, який в 1335 році був освячений на честь Святої Трійці. Але Стефан не витримав труднощів відлюдництва, пішов у Москву, і Варфоломій залишився на самоті. У 1337 році він постригся в чернечий чин з нареченням імені Сергія. Слух про його подвижницьке життя розійшовся по околицях. Поступово тут виникло ціле поселення самітників — так зароджувалася Троїце-Сергієва лавра, духовний центр православ'я.