19 серпня (дата для 2016 року)
День кохання — Ту бе-Ав (П'ятнадцяте Ава) — не належить до загальноприйнятих єврейських свят, скоріше, як і День Святого Валентина у християн, — це приємний привід привітати кохану людину і (або) запропонувати руку і серце. Про історію свята чудово написав Меїр Левинов: П'ятнадцяте Ава — день об'єднання народу.
1. Святкування 15 Ава в давнину.15-е число місяца Ав позначено в єврейському календарі як святковий день. Власне, цією позначкою святкові заходи і обмежуються: ніяких особливих звичаїв, нічого незвичайного, звичайний робочий день, хіба що молитва в синагогах декілька коротше — з неї виключаються покаянні тексти. І це все. Адже колись «...не було в Ізраїлі свята прекрасніше 15 Ава. Єврейські дівчата виходили в сади в білих сукнях, позичених, за звичаєм, один у одного, щоб нікому не було соромно за відсутності красивого одягу. У садах вони водили хороводи, і всякий, хто шукав собі наречену, йшов туди». Свято це існувало з глибокої давнини. Ще до встановлення в Ізраїлі царства, ще до завоювання Єрусалиму — вже тоді дівчата, які хочуть вийти заміж, виходили танцювати у виноградники в околицях Храму у Шило. Свято це було дуже важливе. Справа в тому, що в ті часи кожне з колін Ізраїлю жило на своїй території, і народ швидше був схожий на коаліцію дванадцяти «кантонів», пов'язаних між собою лише спільною релігією і угодами про військової допомоги в годину небезпеки. При цьому всі коліна стежили за своїм наділом землі, намагаючись не дати представникам інших колін осісти на своїй території.
